Arbeitsförderung Aktuelles und Übersicht: Arbeitsförderung Leistungen der Arbeitsförderung Beratung und Vermittlung Förderung der Erwerbstätigkeit Beschäftigungssicherung Programme für Beschäftigungschancen (SGB III) Arbeitslosengeld Übersicht: Arbeitslosengeld Anspruchsvoraussetzungen Höhe Anspruchsdauer Bürgergeld Das Bürgergeld im Detail Was ist das Bürgergeld? Das Bürgergeld – Fakten auf einen Blick Beratung und Vermittlung Beschäftigungschancen im SGB II Organisation der Jobcenter Anspruchsvoraussetzungen Leistungen und Bedarfe im Bürgergeld Bildungspaket Übersicht: Bildungspaket Leistungen Anlaufstellen Aus- und Weiterbildung Aktuelles und Übersicht: Aus- und Weiterbildung Berufliche Ausbildung Übersicht: Berufliche Ausbildung Leistungen zur Ausbildungsförderung Jugendberufsagenturen Berufsberatung und Berufsorientierung Jugendgarantie Ausbildungsgarantie Bildungsketten Allianz für Aus- und Weiterbildung Berufliche Weiterbildung Übersicht: Berufliche Weiterbildung Nationale Weiterbildungs­strategie Förderung der beruflichen Weiterbildung Weiterbildungsverbünde Zukunftszentren Nationales Onlineportal für berufliche Weiterbildung Ansprechpartner*innen Fachkräftesicherung Übersicht: Fachkräftesicherung Deutscher Fachkräftepreis Übersicht: Deutscher Fachkräftepreis Unsere Jury Fachkräftekongress Fachkräftestrategie der Bundesregierung Gesetze und Maßnahmen Fachkräftemonitoring Migration und Arbeit Übersicht: Migration und Arbeit Rechtliche Rahmenbedingungen Übersicht Voraussetzungen für Zugang zum deutschen Arbeitsmarkt Schutzrechte für Arbeitnehmer*innen Fachkräfte­­einwanderungs­gesetz Anerkennung und Qualifizierung Übersicht Anerkennung Ihrer Qualifikationen Erlangen einer Qualifikation Deutsch lernen für den Beruf Förderprogramm "Integration durch Qualifizierung – IQ" Orientierung und Vermittlung Übersicht Wer? Was? Wo? Orientierung auf dem Arbeitsmarkt Arbeitsvermittlung aus dem Ausland Arbeitsvermittlung ins Ausland Flucht und Asyl Übersicht Job-Turbo zur Arbeitsmarktintegration von Geflüchteten ESF-Plus Programm "WIR" Der Asylprozess und staatliche Unterstützung Arbeitsmarktzugang für Geflüchtete Digitalisierung der Arbeitswelt Aktuelles und Übersicht: Digitalisierung der Arbeitswelt Transformation der Arbeitswelt Austausch mit der betrieblichen Praxis Übersicht: Austausch mit der betrieblichen Praxis Initiative Neue Qualität der Arbeit Lern-und Experimentierräume Zukunftszentren Denkfabrik Digitale Arbeitsgesellschaft Rat der Arbeitswelt Arbeitsschutz Aktuelles und Übersicht: Arbeitsschutz Arbeitsschutzausschüsse Gesundheit am Arbeitsplatz Übersicht Präventive Arbeitsmedizin Psychische Gesundheit Betriebliche Gesundheitsförderung Betriebliches Eingliederungsmanagement Arbeitsmedizinische Vorsorge Nationaler Asbestdialog Nichtraucherschutz für Beschäftigte Lastenhandhabung Technischer Arbeitsschutz Übersicht Gefahrstoffe Sicherheit in Arbeitsstätten Lärm- und Vibrationsschutz Arbeitsschutzorganisation Biologische Arbeitsstoffe Arbeitsschutz auf Baustellen Betriebs- und Anlagensicherheit Künstliche optische Strahlung am Arbeitsplatz Elektromagnetische Felder Produktsicherheit Arbeitsrecht Aktuelles und Übersicht: Arbeitsrecht Arbeitnehmerrechte Übersicht: Arbeitnehmerrechte Betriebliche Mitbestimmung Kündigungsschutz Jugendarbeitsschutz Datenschutz Arbeitszeitschutz Schutz für Paketboten Mindestlohn Aktuelles und Übersicht: Mindestlohn Mindestlohn-Rechner Mindestlohnkommission Mindestlohn-Glossar Einführung und Anpassungen des Mindestlohns Leiharbeit / Werkverträge Tarifverträge Übersicht: Tarifverträge Allgemeinverbindliche Tarifverträge Tarifregister Tarifvertragliche Sozialkassen Stärkung der Tarifbindung Übersicht: Stärkung der Tarifbindung Öffentliche Konsultation zur Tariftreue Teilzeit und flexible Arbeitszeit Entsendung von Arbeitnehmern
Sozialversicherung Aktuelles und Übersicht: Sozialversicherung Sozialversicherungspflichtige Beschäftigung Geringfügige Beschäftigung Künstlersozialversicherung Sozialversicherungswahlen Unfallversicherung Übersicht: Gesetzliche Unfallversicherung Unfallversicherung im Überblick Was sind Arbeitsunfälle? Was sind Berufskrankheiten? Sachverständigenbeirat Berufskrankheiten Aktuelles aus dem Berufskrankheitenrecht Fragen und Antworten Rente & Altersvorsorge Aktuelles und Übersicht: Rente und Altersvorsorge Rentenpaket II Was ist Gesetzliche Rentenversicherung? Aktuelles und Übersicht: Gesetzliche Rentenversicherung Wer ist versichert? Geschichte der Gesetzlichen Rentenversicherung Finanzierung der Gesetzlichen Rentenversicherung Rentenberechnung Leistungen der Gesetzlichen Rentenversicherung Übersicht Altersrenten Erwerbsminderungsrenten Hinterbliebenenrenten Grundrente Leistungen zur Teilhabe Zusätzliche Altersvorsorge Übersicht Betriebliche Altersversorgung Private Altersvorsorge Fragen und Antworten zur Zusätzlichen Altersvorsorge Rentenlexikon Fakten zur Rente Übersicht Alternde Gesellschaft Gesetzliche Rentenversicherung Alterseinkommen und zusätzliche Vorsorge Grundsicherung im Alter Alterssicherung im internationalen Vergleich Dialogprozess "Arbeit & Rente" Sozialhilfe Aktuelles und Übersicht: Sozialhilfe Grundsätze der Sozialhilfe Leistungen der Sozialhilfe Grundsicherung im Alter und bei Erwerbsminderung Übersicht Rundschreiben zur Grundsicherung Leistungssätze Asylbewerberleistungsgesetz Soziale Entschädigung Aktuelles und Übersicht: Soziale Entschädigung Soziale Entschädigung Neues Soziales Entschädigungsrecht Übersicht Schnelle Hilfen Krankenbehandlung Leistungen zur Teilhabe Leistungen bei Pflegebedürftigkeit Besondere Leistungen im Einzelfall Leistungen bei Gewalttaten im Ausland Gesetze und Verordnungen Antragstellung Entschädigte nach dem alten SER Rundschreiben Zahlen und Daten zur Sozialen Entschädigung Stiftung Anerkennung und Hilfe Übersicht Infos über die Stiftung Aufarbeitung Anerkennung und Erinnerung Weitere Informationen Härtefallfonds Übersicht: Härtefallfonds Leistung der Stiftung und Voraussetzungen Fragen und Antworten Kontakt zur Stiftung Härtefallfonds Über die Stiftung Versorgungsmedizin Übersicht: Versorgungsmedizin Überarbeitung der Versorgungsmedizin-Verordnung Teilhabe und Inklusion Aktuelles und Übersicht: Teilhabe und Inklusion Politik für Menschen mit Behinderungen Übersicht Politik für Menschen mit Behinderungen Formen der Hilfe für Menschen mit Behinderungen Leistungen nach dem SGB IX Beratungsleistungen Beschäftigung schwerbehinderter Menschen Behindertenrechtskonvention der Vereinten Nationen Assistenzhunde Rehabilitation und Teilhabe Übersicht Rehabilitation und Teilhabe Was ist Teilhabe von Menschen mit Behinderungen? Förderung der Ausbildung und Beschäftigung Persönliches Budget Bundesteilhabegesetz Hilfsfonds des Bundes für Rehabilitation und Teilhabe Förderprogramm rehapro Bundesinitiative Barrierefreiheit Teilhabeforschung
Europa Aktuelles und Übersicht: Europa Informationen für Geflüchtete aus der Ukraine Beschäftigungs- und Sozialpolitik in der EU Übersicht Überblick: Themen der europäischen Arbeitswelt Institutionen und Gremien Europäische Säule sozialer Rechte Jugendgarantie Menschen mit Behinderung Arbeiten innerhalb der EU Übersicht Rechtsgrundlagen Arbeitnehmerfreizügigkeit Arbeitnehmerentsendung Zugang zu Sozialleistungen und Leistungsausnahmen Informationen und Beratung Koordinierung sozialer Rechte Faire Mobilität Freihandelsabkommen Migration aus Drittstaaten Konferenz zur Zukunft Europas Europäische Fonds Aktuelles und Übersicht: Europäische Fonds Europäischer Sozialfonds (ESF) Europäischer Globalisierungsfonds (EGF) Europäischer Hilfsfonds (EHAP) Programm für Beschäftigung und soziale Innovation (EaSI) International Aktuelles und Übersicht: International Internationale Beschäftigungs- und Sozialpolitik Beschäftigungs- und Sozialpolitik im Rahmen von G7 / G20 Gesellschaftliche Verantwortung von Unternehmen (CSR) Übersicht Gesellschaftliche Verantwortung von Unternehmen Menschenrechte und gute Arbeit in globalen Wertschöpfungsketten Lieferkettengesetz Twinning (Verwaltungspartnerschaften) Sozialversicherungsabkommen Internationale Organisationen Übersicht Europarat Internationale Arbeitsorganisation (ILO) Organisation für wirtschaftliche Zusammenarbeit und Entwicklung (OECD) Vereinte Nationen
Wir stellen uns vor Übersicht: Wir stellen uns vor Aufgaben des BMAS Geschäftsbereich des BMAS Informationsstand des BMAS Gremien nach dem Bundes­gremien­besetzungs­gesetz Informationsfreiheit und Akteneinsicht Geschichte des BMAS Minister und Hausleitung Beauftragte der Bundesregierung Arbeiten und Ausbildung im BMAS Übersicht: Arbeiten und Ausbildung im BMAS Arbeiten im BMAS Ausbildung im BMAS Referendariat und Praktikum Besucherzentrum Veranstaltungen Bürgerbeteiligung Übersicht: Bürgerbeteiligung Dialogtour Hin. Gehört. Mission Fachkraft. Ein Zukunftsdialog
Bürgertelefon / Kontakt Übersicht: Bürgertelefon / Kontakt Bürgertelefon Kontaktformular Presse Newsroom Pressekontakt Leitungstermine Pressemitteilungen Meldungen Reden Interviews Zitate Pressefotos Newsletter Newsletter bestellen und verwalten Newsletter-Archiv RSS Newsletter Newsletter bestellen und verwalten Newsletter-Archiv RSS Gesetze und Verordnungen Publikationen Mediathek Übersicht: Mediathek Videos Bildergalerien Podcasts Übersicht: Podcasts Video-Podcast "Hin.Gehört.Spezial" Podcast - Das Arbeitsgespräch Webdokus Statistiken (Open Data) Digitale Verwaltung Aktuelles und Übersicht: Digitale Verwaltung Das Onlinezugangsgesetz Digitale Angebote für Arbeit und Berufsleben Digitale Angebote für Sozialleistungen Digitale Angebote für Fördermittel Informationen zu Corona Übersicht Fragen und Antworten
Arbeit Arbeitsförderung Arbeitslosengeld Bürgergeld Bildungspaket Aus- und Weiterbildung Berufliche Ausbildung Berufliche Weiterbildung Fachkräftesicherung Deutscher Fachkräftepreis Migration und Arbeit Rechtliche Rahmenbedingungen Anerkennung und Qualifizierung Orientierung und Vermittlung Flucht und Asyl Digitalisierung der Arbeitswelt Austausch mit der betrieblichen Praxis Arbeitsschutz Gesundheit am Arbeitsplatz Technischer Arbeitsschutz Arbeitsrecht Arbeitnehmerrechte Mindestlohn Tarifverträge Stärkung der Tarifbindung Soziales Sozialversicherung Unfallversicherung Rente & Altersvorsorge Was ist Gesetzliche Rentenversicherung? Leistungen der Gesetzlichen Rentenversicherung Zusätzliche Altersvorsorge Fakten zur Rente Sozialhilfe Grundsicherung im Alter und bei Erwerbsminderung Soziale Entschädigung Neues Soziales Entschädigungsrecht Stiftung Anerkennung und Hilfe Härtefallfonds Versorgungsmedizin Teilhabe und Inklusion Politik für Menschen mit Behinderungen Rehabilitation und Teilhabe Europa und die Welt Europa Beschäftigungs- und Sozialpolitik in der EU Arbeiten innerhalb der EU Europäische Fonds International Gesellschaftliche Verantwortung von Unternehmen (CSR) Internationale Organisationen Ministerium Wir stellen uns vor Arbeiten und Ausbildung im BMAS Bürgerbeteiligung Service Bürgertelefon / Kontakt Presse Newsletter Newsletter Mediathek Podcasts Digitale Verwaltung Informationen zu Corona
Europa

Поширені запитання – Україна

1. Підтримка в пошуку роботи і працевлаштуванні

1.1 Хто підтримає мене в пошуку роботи?

Федеральне агентство зайнятості надає підтримку в пошуку роботи й консультації з усіх аспектів цього питання.

Агентства зайнятості можна знайти в багатьох містах, їх можна впізнати за цим логотипом

Будь ласка, звертайтеся із запитаннями до центрів зайнятості у населеному пункті, у якому Ви наразі перебуваєте. Через «Пошук центру» (Dienststellensuche) Ви зможете дізнатися потрібну адресу:

За номером +49 911-178 7915 Ви можете зателефонувати на гарячу лінію Федерального агентства зайнятості та поставити перші запитання щодо працевлаштування, отримання професійної освіти або навчання у вищому навчальному закладі, зокрема українською або російською мовами. Гаряча лінія працює з понеділка до четверга з 8:00 до 16:00, у п’ятницю з 8:00 до 13:00.

Після цього Ви можете отримати особисту консультацію у Федеральному агентстві зайнятості про умови працевлаштування й узагалі про можливості Вашої реалізації у професії.

Якщо Ви хочете шукати роботу самі, відповідні пропозиції знаходяться на сторінці Пошук роботи / Jobsuche Федерального агентства зайнятості.

Якщо Ви подали до центру зайнятості заяву на виплату грошей, Ви отримаєте консультацію з питань пошуку роботи, працевлаштування і кваліфікації в центрі зайнятості. Центр зайнятості може підтримати Вас у досягненні й реалізації Ваших професійних цілей. Будь ласка, зверніться до контактної особи в центрі зайнятості, яка відповідає за Вас, щоб з’ясувати, які види підтримки й допомоги можливі й необхідні. Ви можете запросити фінансову допомогу (як-от витрати на подачу заяв про працевлаштування) безпосередньо під час консультаційної співбесіди і заповнити для цього паперовий формуляр заяви або скористатися онлайн-процедурою. Будь ласка, довідайтеся про наявність у Вашому центрі зайнятості процедур JOBCENTER.DIGITAL II або можливості подачі заяв онлайн, як-от на базі іншої цифрової процедури. 

Крім того, за наступним посиланням наданий огляд електронних послуг Федерального агентства зайнятості (BA) і центрів зайнятості (громадських закладів – gE):

arbeitsagentur.de/eservices

Огляд охоплює онлайн-процедури (подачі заяв) у Федеральному агентстві зайнятості (BA)/громадських закладах (gE) у наступних галузях:

  • Грошова допомога від Федерального агентства зайнятості (BA) і громадських закладів (gE)
  • Грошова допомога від сімейної каси
  • Пошук роботи
  • Вибір професійного і вищого освітнього напрямку.

1.2. Де мені знайти допомогу, якщо для трудової діяльності мені бракує певних знань?

Виходячи з Вашої кваліфікації й Вашого досвіду, у центрі зайнятості Вам нададуть підтримку щодо заходів, що якнайкраще зможуть Вам допомогти знайти відповідне робоче місце.

Будь ласка, звертайтеся із запитаннями до центрів зайнятості у населеному пункті, у якому Ви наразі перебуваєте. Через «Пошук центру» (Dienststellensuche) Ви зможете дізнатися потрібну адресу:

Альтернативним варіантом є звернення на телефонну гарячу лінію Федерального агентства зайнятості за номером +49 911-178 7915. Там Ви отримаєте допомогу українською або російською мовами.

Якщо Ви подали до центру зайнятості заяву на виплату грошей, Ви отримаєте консультацію з питань пошуку роботи, працевлаштування і кваліфікації в центрі зайнятості. Центр зайнятості може підтримати Вас у досягненні й реалізації Ваших професійних цілей. Будь ласка, зверніться до контактної особи в центрі зайнятості, яка відповідає за Вас, щоб з’ясувати, які види підтримки й допомоги можливі й необхідні.

2. Трудове законодавство

2.1 Чи маю я право на працевлаштування в Німеччині?

Так, якщо у Вас є дозвіл на перебування згідно з § 24 ч. 1 Закону про перебування (AufenthG). Так, у будь-якому разі, якщо у Вас є дозвіл на перебування згідно з § 24 ч. 1 Закону про перебування (AufenthG). Дозволи на перебування згідно з § 24 п. 1 Закону про перебування, чинні 1 лютого 2024 року, залишаються в силі до 4 березня 2025 року без продовження в кожному конкретному випадку. Тобто це означає, що ви й надалі маєте необмежений доступ до ринку праці та професійної освіти.

Дозвіл на працевлаштування Ви маєте вже за наявності тимчасового документа про право на перебування відповідно до § 24 ч. 1 Закону про перебування. У цьому документі, виданому відомством у справах іноземців, має стояти позначка «Працевлаштування дозволено» (Erwerbstätigkeit erlaubt). На його підставі Ви загалом можете розпочати будь-яку трудову діяльність або професійне навчання в Німеччині. Зверніть, будь ласка, увагу на те, що на деякі спеціальності поширюються професійно-правові обмеження (наприклад, на роботу лікарем, вчителем, вихователькою – додаткову інформацію див. у запитанні 2.2). Крім того, Ви можете працювати як тимчасовий найманий працівник, відряджений основним роботодавцем на інше підприємство (Leiharbeitnehmer).

Також Ви можете створити власне підприємство або працювати як самозайнята особа. У кожній галузі є свої особливі вимоги щодо створення підприємств, яких треба дотримуватися. Тут може йтися про професійно-правові положення, отримання особливих дозволів або про питання страхування.

Якщо Ви відповідаєте критеріям, Ви загалом можете подати заяву до відомства у справах іноземців на отримання (іншого) дозволу на перебування задля здійснення певної трудової діяльності або отримання професійної освіти. Маються на увазі, наприклад, дозвіл на перебування згідно з § 16a Закону про перебування, якщо йдеться про початок професійного навчання, або дозвіл на перебування згідно з § 18a Закону про перебування для спеціалістів, які мають професійну освіту, або згідно з § 18b Закону про перебування для спеціалістів із вищою освітою.

2.2 Чи потрібне мені визнання професійної кваліфікації для того, щоб отримати право на працевлаштування?

Якщо Ви бажаєте працювати у Німеччині за набутою Вами професією, визнання Вашої отриманої за кордоном професійної кваліфікації потрібне лише для регламентованих професій (інформація німецькою та англійською мовами). До їх числа входять, напр., такі професії, як професія лікаря, архітектора та вчителя.

За нерегламентованими професіями (інформація німецькою й англійською мовами) можна працювати без визнання кваліфікації. Не існує державних приписів щодо допуску до роботи за спеціальністю. Але визнання Вашої кваліфікації або оцінка Ваших свідоцтв/дипломів про освіту може допомогти під час пошуку роботи, яка відповідала б Вашім компетенціям і адекватно оплачувалася б у відповідності до рівня кваліфікації.

Агентство зайнятості або центр зайнятості, що відповідають за Вас, (див. розділ 3) можуть надати Вам первинну інформацію щодо процедури визнання професій.

Додаткову незалежну консультацію щодо визнання отриманої Вами за межами Німеччини кваліфікації можна отримати безкоштовно в консультаційних службах програми сприяння Європейського соціального фонду ESF Plus «Інтеграція через підвищення кваліфікації» (IQ - Integration durch Qualifizierung). Найближчу консультаційну службу можна знайти тут . Консультаційні служби допоможуть Вам також під час пошуку заходів для отримання кваліфікації в разі, якщо процедура визнання кваліфікації виявила лише часткову рівноцінність Вашої кваліфікації.

Додаткову інформацію щодо визнання професій можна знайти онлайн на порталі anerkennung-in-deutschland.de. Інформацію щодо процедури визнання представлено в цьому флаєрі.

Інформацію щодо визнання вищої освіти можна знайти в Центральному відомстві з питань іноземної освіти (Zentralstelle für ausländisches Bildungswesen, ZAB) (українською мовою).

2.3 Чи можу я пройти в Німеччині професійне навчання на підприємстві?

Так, якщо у Вас є дозвіл на перебування згідно з § 24 ч. 1 Закону про перебування. Дозвіл Ви вже маєте, якщо отримали тимчасовий документ про право на перебування. У цьому документі, виданому відомством у справах іноземців, має бути позначка «Працевлаштування дозволено» (Erwerbstätigkeit erlaubt). Вона передбачає і дозвіл на проходження професійного навчання на підприємстві. Будь ласка, пам’ятайте: Чинність дозволу на перебування коротша, ніж тривалість професійного навчання. Але угода про навчання все одно може бути укладеною і зареєстрованою у відповідній професійній палаті.

Агентства зайнятості (Agentur für Arbeit) на місцях можуть допомогти Вам з професійною орієнтацією й надати консультацію щодо вибору й пошуку професії, якою можна оволодіти (див. розділ 3). Якщо Ви зареєстровані в центрі зайнятості (Jobcenter), він може допомогти Вам у пошуку місця навчання й цілеспрямовано підтримувати Вас перед початком та у процесі навчання. Федеральне агентство зайнятості (Bundesagentur für Arbeit) може також надавати допомогу для покриття засобів на існування в межах сприяння професійному навчанню (Berufsausbildungsbeihilfe). Вона може надаватися і під час підготовки до професійного навчання. Додаткову інформацію Федерального агентства зайнятості щодо професійного навчання можна знайти тут.

Перед початком або у процесі професійного навчання на підприємстві Ви можете відвідувати спеціалізовані мовні курси. Додаткову інформацію можна знайти тут.

Пізніше Ви можете – за наявності критеріїв – подати до відомства у справах іноземців заяву на отримання дозволу на перебування у зв’язку з отриманням професійної освіти (§ 16а Закону про перебування). Федеральне агентство зайнятості проводить також так звану перевірку пріоритетності. Це означає, що не має бути іншого придатного кандидата з більш високим пріоритетом, оскільки йдеться про продовження вже розпочатої освіти. Завдяки такому підходу Ви зможете завершити професійне навчання на виробництві й після цього подати до відомства у справах іноземців заяву на отримання дозволу на перебування як спеціаліст (§ 18a Закону про перебування). З набуттям чинності розпорядження про подальший розвиток порядку імміграції спецііалістів перевірка пріоритетності буде скасована з 1 березня 2024 року для здобувачів професійної освіти на підприємствах.

2.4 Чи є в Німеччині загальна мінімальна зарплата, яка її сума?

Так, у Німеччині є визначена законом загальна мінімальна заробітна плата. З 1 січня 2024 року визначена законом мінімальна зарплата становить 12,41 євро брутто за годину.

Мінімальна заробітна плата в основному також виплачується на стажуваннях, за винятком обов'язкових/добровільних стажувань та ознайомлювальних стажувань тривалістю до трьох місяців.

Водночас у деяких галузях є своя мінімальна зарплата. Вона стосується лише конкретної сфери, наприклад, медичного догляду або прибирання будівель. Тут можна ознайомитися з переліком мінімальних заробітних плат за галузями.

Дотримання загальної мінімальної заробітної плати та мінімальної заробітної плати у конкретних галузях контролюється службою фінансового контролю за незадекларованою зайнятістю, яка є частиною митної служби.

2.5 Чи поширюється на мене положення про мінімальну зарплату?

Так, положення про мінімальну зарплату загалом поширюється на всіх працівників. Виняток існує лише для осіб до 18 років, які ще не закінчили професійну освіту, а також для безробітних, які довго не працювали, упродовж шести перших місяців роботи після працевлаштування.

2.6 Скільки годин на день я маю право працювати?

Загалом Ви не маєте права працювати понад вісім годин на день із понеділка до суботи. Тривалість робочого дня може бути збільшена до десяти годин, якщо протягом півроку його середня тривалість не перевищує 8 годин. У деяких галузях існують винятки.

Перерва мііж завершенням роботи одного дня й початком роботи наступного дня загалом має тривати щонайменше 11 годин.

2.7 На що треба звернути увагу у межах мінімальної зайнятості (Minijob)?

Якщо ви наразі регулярно заробляєте не більше ніж 538 євро на місяць (мінімальний рівень), то йдеться про так звану мінімальну зайнятість. Якщо зайнятість із самого початку обмежується трьома місяцями або 70 робочими днями на рік і – навіть якщо наразі зарплата перевищує 538 євро на місяць – вона не є основною роботою, ідеться про короткострокову зайнятість. В обох випадках має місце зайнятість з мінімальною оплатою праці. Мінімальний рівень підвищуватиметься разом із мінімальною зарплатою.

Також ви застраховані в державній системі страхування від нещасних випадків на виробництві та від професійних захворювань. Але державне страхування не передбачає страховку на випадок хвороби, медичного догляду й безробіття. Мінімально зайняті особи загалом мають платити пенсійні внески, що складають 3,6 % від заробітної плати (у разі зайнятості у приватному домашньому господарстві – 13,6 %). Вони можуть подати заяву про звільнення від сплати пенсійних внесків. Заява подається роботодавцю.

Згідно з трудовим законодавством, такі працівники загалом мають ті самі права, що і працівники, які працюють повний робочий день. Вони мають право на встановлену законом мінімальну заробітну плату, оплачувану відпустку, на продовження виплати заробітної плати у разі хвороби та відсутності роботи у святкові дні, а також на декретні виплати.

Додаткову інформацію щодо врахування зарплати в рамках здійснення соціальних виплат можна знайти у відповіді на запитання «Чи можу я залишити свої власні гроші, якщо подам заяву на отримання соціальної допомоги?».

2.8 Що таке зайнятість із середнім доходом (Midijob)? На що треба звернути увагу у межах зайнятості із середнім доходом (Midijob)?

Якщо Ви знаходитеся у трудових відносинах, у межах яких Ви щомісячно заробляєте зарплатню брутто від 538,01 до 2 000 євро, то йдеться про так звану зайнятість із середнім доходом (Midijob). Зайнятість із середнім доходом (Midijob) передбачає сплату внесків на соціальне страхування, тобто працівник і роботодавець сплачують внески на медичне страхування та страхування потреб у догляді, а також страхування на випадок безробіття та пенсійне страхування.

Частка працівника на початку перехідного періоду становить нуль відсотків і зростає до верхньої межі для зайнятості із середнім доходом (Midijob). Хоча ці суми у порівнянні з іншими працівниками є значно меншими, Ви принципово маєте повні права на виплати у межах медичного страхування, страхування потреб у догляді, страхування на випадок безробіття та пенсійного страхування відповідно до зарплати брутто.

2.9 Що таке надання персоналу? Що таке тимчасова робота? Що таке аутсорсинг персоналу?

Надання персоналу (Arbeitnehmerüberlassung) передбачає, що ви як найманий працівник / наймана працівниця маєте трудовий договір із роботодавцем, який надає вас третій компанії. Вас надають для здійснення роботи в разі, якщо ви долучаєтеся до виконання робочих процесів третього підприємства й підпорядковуєтеся його розпорядженням. Наймані працівники / наймані працівниці, які передаються третім підприємствам, називаються позиковими працівниками / працівницями. Роботодавець, який укладає угоди з позиковими працівниками, називається позичальником (Verleiher). Він має виконувати обов’язки роботодавця, наприклад, виплачувати зарплату й надавати відпустку позиковим працівникам / працівницям. Позичальник повинен мати дозвіл на надання персоналу, який необхідно отримати у Федеральному агентстві зайнятості. Федеральне агентство зайнятості здійснює регулярний контроль роботодавців-позичальників і перевіряє, чи сплачують вони податки на доходи фізичних осіб, відрахування на соціальне забезпечення й чи дотримуються обов’язків, що випливають із відповідних трудових договорів.

Третє підприємство, на якому безпосередньо здійснюється робота, називається підприємством-користувачем. Позиковим працівникам і працівницям гарантуються такі самі права щодо їхнього захисту, як і іншим найманим працівникам / працівницям, наприклад, права, що витікають із Закону про заборону протизаконного звільнення та Закону про неповну та строкову зайнятість. На позикових працівників / працівниць поширюється припис про встановлену в конкретній галузі мінімальну заробітну платню (див. запитання 2.4).

Надання персоналу (Arbeitnehmerüberlassung) може також називатися аутсорсингом персоналу (Leiharbeit), тимчасовою роботою (Zeitarbeit) або лізингом персоналу (Personalleasing). Особливістю цієї схеми є наявність трьох сторін – роботодавця-позичальника, підприємства-користувача й позикового працівника.

2.10 Хто мені допоможе в разі виникнення запитань щодо трудового законодавства?

Важливу інформацію про Ваші права як найманого працівника в Німеччині можна знайти на вебсторінці «Faire Integration». Якщо у Вас є конкретні проблеми у межах трудового або соціального права, наприклад, якщо Ви вважаєте, що роботодавець платить Вам замало, Ви можете звернутися до консультаційних центрів Fair Integration. Там можна отримати безкоштовну консультацію багатьма мовами, зокрема російською й українською. Тут можна знайти список консультаційних центрів.

Будь ласка, зверніть увагу на інформацію нижче, особливо якщо Ви (ще) не дуже добре орієнтуєтеся на німецькому ринку праці:

Мовний бар’єр, незнання правових норм і відчуття непевності на ринку праці в поєднанні з чинними в Німеччині приписами щодо перебування можуть призвести до ситуації, коли люди потрапляють у залежність і їх починають експлуатувати. На сторінках сервісної служби проти примусової роботи можна знайти корисну інформацію про Ваші права.

Берлінський консультаційний центр з належної роботи (BEMA) підготував флаєр про положення трудового права для українських біженців українською, російською, англійською і німецькою мовами: Флаєр про трудове право для українських біженців (українською мовою)

2.11 Які правила щодо безпеки праці існують у Німеччині, до кого мені можна звернутись?

Той, хто працює, повинен мати надійний захист. Робота не повинна шкодити здоров’ю. У Німеччині роботодавець зобов’язаний ефективно дбати про захист працівників від небезпеки на робочому місці й запобігати шкоді для їхнього здоров’я. Ці питання визначаються Законом про охорону праці й іншими нормативними актами в галузі безпеки праці.

Загальну інформацію про систему безпеки праці в Німеччині й відповідні правові положення можна знайти тут.

Контактні особи:

  • роботодавці, які за законом зобов’язані забезпечувати охорону праці;
  • організації, що представляють інтереси найманих працівників (рада трудового колективу, профспілка);
  • лікар на підприємстві.

3.Соціальна допомога

3.1 Чи можу я в Німеччині отримувати соціальну допомогу?

Так, Ви можете отримувати соціальну допомогу, якщо Ваших доходів і, можливо, майна недостатньо, щоб покривати витрати на побутові потреби.

Якщо Ви є працездатною особою, Ви можете отримувати для себе і Вашої родини громадянську допомогу (Bürgergeld) від Центру зайнятості. Додаткова інформація про громадянську допомогу знаходиться тут.

Якщо Ви обмежено працездатні або отримуєте пенсію за віком, Ви можете отримувати гроші від відомства соціального забезпечення (соціальну допомогу). Передумовою для отримання громадянської допомоги або соціальної допомоги є, серед іншого, отримання посвідки на проживання (Aufenthaltserlaubnis) (згідно з § 24 Закону про перебування) або відповідного «тимчасового посвідчення» (Fiktionsbescheinigung) від відомства у справах іноземців. Консультацію про це нададуть місцеві центри зайнятості або місцеві відомства соціального забезпечення.

За певних умов може розглядатися можливість виплат згідно із Законом про надання соціальної допомоги прохачам притулку (AsylbLG).

3.2 Для чого я можу отримати соціальну допомогу?

Центр зайнятості може надати Вам підтримку у формі громадянської допомоги (Bürgergeld). Вона включає:

  • покриття засобів на існування (включно з оплатою житла й опалення),
  • кошти для інтеграції на ринку праці (див. Розділ 3)

Зазвичай допомога виплачується грошима. Це також можуть бути талони, як-от на продукти харчування, одяг, засоби гігієни й оплата оренди житла. Крім того, у якості отримувача громадянської допомоги Ви маєте державне медичне страхування. Розглядається також можливість одноразових виплат, як-от на перше оснащення квартири меблями. Для дітей та молодих людей додатково за певних умов можлива допомога на навчання й інтеграцію, наприклад, для позашкільних додаткових занять або навчання музиці.

Консультації із цих питань також надають місцеві центри зайнятості.

Відомство соціального забезпечення також може підтримати Вас із покриттям засобів на існування, тобто грошима або талонами для оплати оренди житла, продуктів харчування і засобів гігієни. Також можна отримати одноразову фінансову допомогу, якщо Ви, наприклад, знайшли житло й Вам потрібні меблі. Українці, які отримують гроші від відомства соціального забезпечення, не мають державної медичної страховки. Тим не менше, в державній касі медичного страхування (Krankenkasse) вони отримують картку медичного страхування і в разі хвороби можуть із нею, наприклад, звернутися до лікаря. Пов’язані з цим витрати згодом будуть покриті відомством соціального забезпечення.

Підтримка згідно із Законом про надання соціальної допомоги прохачам притулку (AsylbLG) також передбачає покриття витрат на житло, харчування, засоби гігієни тощо. Поруч із цим Ви можете одержати допомогу на послуги, пов’язані з мобільністю або комунікацією, а також базове медичне обслуговування.

3.3 Що таке громадянська допомога (Bürgergeld) і хто може її отримувати?

Громадянська допомога (Bürgergeld) є частиною виплат для забезпечення засобів на існування, тобто частиною виплат для забезпечення мінімального гідного людського існування. Право на громадянську допомогу (Bürgergeld) мають працездатні особи, дохід у яких відсутній або малий.

Громадянська допомога (Bürgergeld), зокрема, охоплює потреби у харчуванні, одязі, гігієні, побутових речах, побутові енергетичні потреби, а також потреби в участі у соціальному та культурному житті громади. До громадянської допомоги (Bürgergeld) також входять помірні потреби у житлі та опаленні.

Метою наданння громадянської допомоги є подолання ситуації, коли люди потребують допомоги, передусім шляхом їхнього працевлаштування. Центри зайнятості забезпечують активну підтримку в пошуку робочих місць або місць для навчання. Особи, які отримують допомогу, повинні співпрацювати в цьому питанні.

3.4 Які витрати на моє житло будуть покриватись?

У перший рік отримання громадянської допомоги у повному обсязі покриваються фактичні витрати на квартиру (оренду) або будинок (допомога на забезпечення житла). Це дозволяє Вам повністю зосередитися на пошуку роботи або підготовці до виходу на роботу (напр., шляхом підвищення кваліфікації). Якщо Ви отримуватимете допомогу довше, витрати покриватимуться лише у помірному обсязі.

Витрати на опалення із самого початку покриваються виключно у помірному обсязі. Через це дуже важливо завжди ощадливо поводитися з енергоносіями. Розмір помірних витрат на опалення визначають громади.

3.5 Чи отримуватиму я підтримку у разі високої доплати за опалення?

Так, навіть якщо Ви досі не отримували громадянську допомогу (Bürgergeld), центр зайнятості (Jobcenter) може допомогти у разі високої доплати за опалення або високих витрат на помірне поповнення запасів, якщо через ці витрати на опалення у Вас виникає потреба в отриманні допомоги.

Важливо: Для цього необхідно протягом трьох місяців після місяця, у якому рахунок повинен бути сплачений, подати заяву до компетентного центру зайнятості. Це положення має обмежену до 31 грудня 2023 року чинність.

Будь ласка, пам’ятайте: Навіть якщо Ви просите громадянську допомогу лише на один місяць, потрібно заповнювати звичайну заяву на громадянську допомогу, тобто окремого формуляра заяви на одномісячну громадянську допомогу немає. У більшості центрів зайнятості заяву можна подати онлайн. Формуляри для подачі заяви можна також отримати у місцевому центрі зайнятості або на Інтернет-сторінці місцевого центру зайнятості (див. запитання 1.7).

Як обробляється така заява пояснюється на прикладі:

Особа, які раніше ніколи не отримувала громадянську допомогу, отримала 5 травня 2023 року рахунок на доплату за опалення. Оплату треба здійснити 5 червня 2023 року. Не пізніше ніж протягом трьох місяців після місяця, у якому рахунок повинен бути сплачений, треба подати з цього приводу заяву на отримання громадянської допомоги. Оскільки місяцем сплати є червень, заяву про надання громадянської допомоги до центру зайнятості треба подати не пізніше 30 вересня 2023 року.

Центри зайнятості обробляють ці випадки за звичайною процедурою, тобто заявник повинен, серед іншого, подати дані про свій дохід та наявне майно. Після цього центр зайнятості перевіряє, чи виникає право на допомогу через витрати на опалення.

Якщо перевірка підтвердила, що у місяці, коли треба сплатити рахунок, існує право на отримання громадянської допомоги, ця допомога виплачується і може бути витрачена на ще не оплачений рахунок за помірний запас засобів опалення або на оплату ще не сплаченого рахунка за доплату за опалення.

Додаткові приклади можна знайти тут.

3.6 У якому розмірі виплачується громадянська допомога?

Стандартні потреби для забезпечення засобів на існування, зокрема, включають потреби у харчуванні, одязі, предметах гігієни, побутових речах, а також потреби в участі у соціальному та культурному житті громади. Стандартні потреби розраховуються у формі фіксованої щомісячної суми. Розмір визначних стандартних потреб із 1 січня 2024 року вказаний у наступній таблиці:

Особи, що мають право на громадянську допомогу

Стандартні потреби на місяць
  • Самотні люди / особи, що самі виховують дітей
  • Повнолітні з неповнолітніми партнерами
563 євро
Повнолітні партнерипо 506 євро
  • Повнолітні без власного домогосподарства, які не є партнерами і ще не досягли 25 років (від 18 до 24 років)
  • Особи, які ще не досягли 25 років (від 15 до 24 років) і переїжджають без гарантії центру зайнятості

451 євро

  • Діти, які досягли 14 років, але ще не досягли 18 років (від 14 до 17 років)
  • Неповнолітні з повнолітніми партнерами
471 євро
Діти, які досягли 6 років, але ще не досягли 14 років (від 6 до 13 років)390 євро
Діти, які ще не досягли 6 років (від 0 до 5 років)357 євро

Діти і молодь додатково до стандартних потреб отримують негайну надбавку на дітей у розмірі 20 євро щомісяця.

Окрім стандартних потреб, до уваги беруться помірні витрати на житло й опалення, а також певні додаткові потреби (напр., у разі вагітності) й одноразові потреби (напр., для першого оснащення житла).

Тут знаходиться більше інформації.

3.7.  Що я маю зробити для отримання соціальної допомоги?

Якщо Вам потрібна допомога, спочатку Вам треба зареєструватися в одному з пунктів первинного прийому. Зареєструватися можна в усій Німеччині у відомствах у справах іноземців.

Гроші від центру зайнятості або відомства соціального забезпечення Ви зможете отримати, якщо Ви подали у відомство у справах іноземців за місцем проживання заяву на отримання дозволу на перебування згідно з § 24 п. 1 Закону про перебування (AufenthG). Якщо посвідка на проживання (Aufenthaltstitel) відповідно до § 24 ч. 1 Закону про перебування не може бути надана відразу, Ви спочатку отримаєте так зване тимчасове посвідчення (Fiktionsbescheinigung). Тимчасове посвідчення також дає право на одержання соціальної допомоги. Перед видачею посвідки на проживання згідно з § 24 ч. 1 Закону про перебування (AufenthG) або відповідного тимчасового посвідчення за потреби розглядається можливість виплат згідно із Законом про надання соціальної допомоги прохачам притулку (AsylbLG).

Щоб замовити у центрі зайнятості допомогу у формі грошових виплат, треба заповнити паперовий формуляр заяви або скористатися онлайн-процедурою. Будь ласка, довідайтеся про наявність у Вашому центрі зайнятості процедур JOBCENTER.DIGITAL II або можливості подачі заяв онлайн, як-от на базі іншої цифрової процедури.

Виплати згідно із Законом про надання соціальної допомоги прохачам притулку (AsylbLG) також можна отримувати, якщо Ви подали до Федерального відомства у справах міграції та біженців (BAMF) офіційну заяву на отримання притулку. Утім, заява на отримання притулку для біженців з України здебільшого не є передумовою для одержання ними права на перебування та/або соціальної допомоги у Німеччині.

3.8  Чи отримають члени моєї сім’ї також соціальну допомогу?

Члени сім’ї, які мешкають разом з Вами, також можуть отримувати допомогу.

Залежно від ситуації в сім’ї й індивідуальних потреб Ви і члени Вашої сім’ї маєте право на соціальну допомогу згідно з різними законами про допомогу (Кодекс соціального забезпечення, том ІІ (SGB II), Кодекс соціального забезпечення, том ХІІ (SGB XII) або Закон про надання соціальної допомоги прохачам притулку (AsylbLG)). Важливо, щоб Ви вчасно подали заяву щодо покриття засобів на існування для себе і членів своєї сім’ї. Якщо місцевий центр зайнятості або відомство соціального забезпечення вирішать, що один або декілька членів Вашої сім’ї відповідають критеріям для іншого виду соціальної допомоги, Вас про це поінформують або переправлять заяву до відповідного відомства.

3.9 Чи залишаться мої власні гроші недоторканими, якщо я подам заяву на отримання соціальної допомоги?

Допомогу для покриття засобів на існування отримує лише той, хто не може забезпечити себе за рахунок власних доходів або майна. Тобто тут діють ті самі правила, що поширюються і на всіх інших осіб, які отримують соціальну допомогу в Німеччині.

Під час розгляду потреби у допомозі власні доходи й майно враховуються, лише якщо Ви фактично можете ними розпоряджатися. Крім того, існують різні суми, що не враховуються, тобто певні суми можуть залишатися у Вас. Наприклад, якщо доходи забезпечуються трудовою діяльністю, не вся сума таких доходів враховується під час розрахунку розміру допомоги. Докладніша інформація про суми, що не враховуються конкретно під час розрахунку громадянської допомоги (Bürgergeld), знаходиться тут.

Майно, яким наразі не можна скористатися через те, що воно знаходиться в Україні (наприклад, нерухомість), не враховується. Якщо йдеться про значне майно, яким можна скористатися (наприклад, кошти на рахунках, готівка), то, починаючи з певної суми, саме їх треба в першу чергу використати для покриття потреб у засобах на існування.

3.10 Які положення діють щодо компенсації фактичних витрат на житло та вартості наявного майна, яке не враховується у пенсіонерів та непрацездатних осіб?

Положення щодо компенсації фактичних витрат на житло діють також для пенсіонерів та непрацездатних осіб (соціальна допомога – SGB XII).

Проте вартість наявного майна, яке не враховується під час розгляду потреби у допомозі, є іншою ніж у разі громадянської допомоги (Bürgergeld). Вартість наявного майна, яке не враховується, відповідно до Кодексу соціального забезпечення, том ХІІ (SGB XII) для особи, що має право на отримання допомоги, становить 10 000 євро. Така сама сума є чинною для, наприклад, подружжя або цивільних партнерів, що не живуть окремо, а також для осіб у фактичному шлюбі або фактичному цивільному партнерстві. У подружньої пари, таким чином, не враховується майно вартістю 20 000 євро.

Крім того, для отримувача допомоги на догляд, окрім вказаної вище вартості наявного майна, яке не враховується, (10 000 євро), додатково не враховується наявне майно вартістю 25 000 євро на життя та забезпеченість у похилому віці, якщо ця сума повністю або переважно отримана у якості доходів від самостійної або несамостійної діяльності під час отримання допомоги.

3.11 На що треба звернути увагу в разі короткотривалого і довготривалого виїзду за кордон або повернення до України чи переїзду до іншої країни?

Усі українці, які вже мають дозвіл на проживання і відповідну посвідку згідно з § 24 Закону про перебування (AufenthG), можуть поїхати в Україну і в будь-який час повернутися до Німеччини.

Тривалість поїздки особи, що подорожує, безпосередньо впливає на її статус перебування у Німеччині та її право на отримання базового матеріального забезпечення згідно з томом ІІ Кодексу соціального забезпечення (SGB II) (громадянської допомоги – Bürgergeld).

У разі короткотривалого виїзду:

Українці, які користуються тимчасовим захистом, можуть виїхати до батьківщини і повернутися до Німеччини протягом не більше ніж трьох тижнів на рік, включно з вихідними та святковими днями. У цьому разі – якщо центр зайнятості погодив відсутність – громадянська допомога виплачується далі, а реєстрація у Німеччині залишається чинною.

Важливо, щоб підстава для короткотривалого виїзду мала тимчасовий характер, оскільки інакше Німеччина може скасувати дозвіл на проживання. Тому, якщо Ви їдете в Україну з метою отримання освіти або догляду за членом сім’ї на довгостроковій основі, це можна вважати причиною, яка не є тимчасовою та може призвести до скасування дозволу на проживання. У такому разі найважливішою вимогою є вчасно запитати про дозвіл на запланований виїзд у центрі зайнятості, оптимально за 1-2 тижні до того електронною поштою або шляхом особистого візиту на місці.

У запиті до центру зайнятості потрібно вказати тривалість поїздки, запланований термін виїзду і повернення, а також цільовий населений пункт. Ці дані можна подавати у вільній формі письмово. Рекомендується також перед виїздом до України перевірити строк дії дозволу на проживання і за потреби запросити його подовження (це стосується і довготривалого виїзду).

Вказівка: Якщо тривалість відсутності становить від трьох до шести тижнів, громадянська допомога для безробітних виплачується лише протягом трьох тижнів.

У разі довготривалої відсутності (до шести місяців):

Якщо відсутність триває довше ніж шість тижнів, виплата громадянської допомоги (Bürgergeld) зазвичай припиняється, а після повернення до Німеччини потрібно знову подавати відповідну заяву. Центр зайнятості треба поінформувати ще до від’їзду.

У разі повернення до України чи переїзду до іншої країни:

Якщо Ви переїжджаєте з Німеччини до іншої країни або повертаєтеся до України, поінформуйте про це, будь ласка, відомство у справах іноземців, що відповідає за Вас. Крім цього, необхідно знятися з обліку в органі реєстрації за місцем проживання (Meldebehörde). Для цього зверніться знову найраніше за тиждень і найпізніше через 2 тижні після виселення з житла до органу реєстрації і зніміться з обліку особисто чи письмово або за допомогою електронного листа.

Якщо Ви отримуєте послуги базового матеріального забезпечення згідно з положеннями тому ІІ Кодексу соціального забезпечення (SGB II) або тому XII Кодексу соціального забезпечення (SGB XII) або послуги згідно із Законом про соціальну допомогу прохачам притулку, перед від’їздом з країни Ви повинні також вчасно поінформувати центр зайнятості (якщо отримуєте допомогу SGB II), соціальне відомство (у разі отримання SGB XII) або відомство, що надає Вам допомогу як прохачу притулку, про залишення країни і дату виїзду.

У такому разі втрачається право на отримання базового матеріального забезпечення у Німеччині. Особа, що виїжджає, повинна розірвати усі наявні договори, як-от договір оренди, договори з постачальниками Інтернету або мобільного зв’язку та ін. Рекомендується перед виїздом запланувати достатньо часу на ці заходи.

З огляду на нестабільність ситуації в Україні рекомендується порадитися у центрі зайнятості з питань можливого повернення до Німеччини або до іншої європейської країни у разі можливого загострення бойових дій.

Пояснювальний фільм з українськими субтитрами.

4. Вивчення німецької мови – мовні курси й підтримка

4.1. Чи можу я працевлаштуватися і без знання німецької мови?

Працевлаштування не обов’язково залежить від знання мови.

Проте важливо мати базові знання німецької мови, аби можна було порозумітися з роботодавцем і колегами. Крім того, у багатьох професіях і видах діяльності важливо мати достатні знання німецької мови. У так званих регламентованих професіях (інформація німецькою й англійською мовами) певний рівень знання німецької мови може виявитися обов’язковим для отримання роботи (див. запитання 2.2).

У зв’язку з цим відвідування мовних курсів завжди має сенс (див. запитання 4.2).

4.2 Які курси німецької я можу пройти, як мені подати на них заяву?

У цілому існує можливість відвідування держаних курсів німецької мови. Залежно від попередніх знань Ви можете відвідувати інтеграційний курс або спеціалізований мовний курс.

Якщо Ви не володієте німецькою мовою або володієте нею дуже погано й маєте посвідку на проживання згідно з § 24 Закону про перебування, Ви можете отримати направлення на інтеграційний курс у місцевому центрі зайнятості. Для Вас його відвідування безкоштовне. Існують різні види курсів, наприклад, спеціальні курси для жінок або батьків.

Якщо Ви вже закінчили інтеграційний курс або добре володієте німецькою мовою (рівень B1 Загальноєвропейської системи володіння мовами), Ви можете подати заяву на спеціалізований мовний курс. Передумовою є наявність у Вас дозволу на працевлаштування. Пройдіть консультацію щодо цього в місцевому центрі зайнятості. Там разом із консультантом можна буде підібрати потрібний курс і отримати направлення на його відвідування. Курс є принципово безкоштовним.

Посвідка на проживання відповідно до § 24 Закону про перебування також дає право на відвідування курсу для орієнтування на новому місці або так званого «курсу MiA» («Мігрантки – сильні в повсякденному житті», спеціальний курс для жінок).

Додаткова інформація:

Федеральне відомство у справах міграції й біженців (BAMF) – Інформація для біженців з України (українською мовою)

4.3 Чи можна вчити німецьку мову онлайн?

Федеральне відомство у справах міграції й біженців (BAMF) пропонує на своїй вебсторінці список безкоштовних онлайн-ресурсів для вивчення німецької мови.

5. Медичне забезпечення

5.1. Що робити, якщо я захворію або мені знадобиться медична допомога?

Якщо Ви отримуєте гроші від центру зайнятості, це значить, що Ви маєте державне медичне страхування (gesetzliche Krankenversicherung). Тобто так само, як і на інших людей, які мають медичну страховку, на Вас поширюються положення тому V Кодексу соціального забезпечення (SGB V), особливо щодо медичного забезпечення, обслуговування вагітних і матерів, а також попередження й ранньої діагностики хвороб.

Якщо Ви отримуєте соціальну допомогу, це значить, що Ви не маєте обов’язкового державного медичного страхування. Але у державній медичній касі (gesetzliche Krankenkasse) Ви одержите карту медичного страхування (Krankenversichertenkarte), на підставі якої в разі потреби зможете отримати медичні послуги, що за обсягом відповідають послугам державного медичного страхування. Витрати за це будуть покриті відомством соціального забезпечення.

Якщо Ви отримуєте допомогу згідно із Законом про надання соціальної допомоги прохачам притулку (AsylbLG), протягом перших 18 місяців перебування на території ФРН Ви можете скористатися послугами лікарів і стоматологів лише в разі гострих захворювань і больових синдромів, зокрема, Вас буде забезпечено медикаментами, перев’язувальними матеріалами й іншим послугами, необхідними для одужання, поліпшення стану або пом’якшення хвороб і їхніх наслідків.

Окрім цього, для попередження й ранньої діагностики хвороб буде проведено офіційно рекомендовану профілактичну вакцинацію й медичні обстеження. Забезпечення зубними протезами відбувається, якщо в індивідуальному випадку з медичних причин воно є нагально потрібним.

Майбутні матері та жінки, які нещодавно народили дитину, мають право на медичну допомогу та догляд, допомогу акушерки, медикаменти, перев’язувальні та лікувальні засоби.

Додаткові медичні послуги можна отримати, якщо вони є невід’ємними для забезпечення здоров’я в окремому випадку. Це положення дозволяє компетентним органам соцзахисту задовольняти особливі потреби в індивідуальних випадках. Закон при цьому не передбачає жодних обмежень щодо типу захворювань, отже сюди може включатися лікування психічних захворювань.

5.2 Де я знайду допомогу в разі фізичних або психічних розладів?

Біженців із фізичними і психічними порушеннями, які прибули з України, а також членів їхніх сімей під час прибуття до Німеччини необхідно забезпечити інформацією щодо безбар’єрної реєстрації, їхнього перебування й житла та послуг, орієнтованих на відповідні потреби. Організація додаткової незалежної підтримки інвалідів і членів їхніх родин (EUTB) надає консультації відповідним особам на території всієї Німеччини. Об’єднання mittendrin e.V. розробило для цієї категорії людей інформаційний сайт українською й російською мовами. Більше інформації щодо EUTB можна отримати в цьому флаєрі.

Будь ласка, звертайтеся до служби, що відповідає за Вас у федеральній землі, у якій Ви перебуваєте. Інформацію окремих федеральних земель для біженців із України з розладами й без них, а також для осіб, які підтримують їх, можна знайти тут:

Інформація для осіб з України про життя (житло, здоров’я) в Німеччині

Інформація для осіб з України про медичне забезпечення у Німеччині

Weitere Informationen