Arbeitsförderung Aktuelles und Übersicht: Arbeitsförderung Leistungen der Arbeitsförderung Beratung und Vermittlung Förderung der Erwerbstätigkeit Beschäftigungssicherung Programme für Beschäftigungschancen (SGB III) Arbeitslosengeld Übersicht: Arbeitslosengeld Anspruchsvoraussetzungen Höhe Anspruchsdauer Grundsicherung für Arbeitsuchende Übersicht: Grundsicherung für Arbeitsuchende Ziele, Regeln, Änderungen der Grundsicherung für Arbeitsuchende FAQ zur Umgestaltung der Grundsicherung für Arbeitsuchende Was ändert sich für Leistungsberechtigte mit der neuen Grundsicherung? Anspruchsvoraussetzungen Leistungen und Bedarfe in der Grundsicherung für Arbeitsuchende Bildungspaket Übersicht Leistungen des Bildungspakets Regionale Anlaufstellen Bildungspaket Teilhabechancengesetz Beratung und Vermittlung Organisation der Jobcenter Aus- und Weiterbildung Aktuelles und Übersicht: Aus- und Weiterbildung Berufliche Ausbildung Übersicht: Berufliche Ausbildung Leistungen zur Ausbildungsförderung Ausbildungsgarantie Berufsberatung und Berufsorientierung Jugendberufsagenturen Jugendgarantie Deutscher Aufbau- und Resilienzplan (DARP) Bildungsketten Allianz für Aus- und Weiterbildung Hilfe beim Hauptschulabschluss Förderung von Jugendwohnheimen Berufliche Weiterbildung Übersicht: Berufliche Weiterbildung Nationale Weiterbildungs­strategie Förderung der beruflichen Weiterbildung Weiterbildungsverbünde Nationales Onlineportal für berufliche Weiterbildung Servicestelle Weiterbildungsagenturen Weiterbildungslotse Fachkräftesicherung Fünf Handlungsfelder Fachkräftesicherung in der Praxis Übersicht Initiative Neue Qualität der Arbeit INQA-Coaching Lern-und Experimentierräume Zukunftszentren Regionale Fachkräftewerkstätten Fachkräftestrategie der Bundesregierung Fachkräftemonitoring Deutscher Fachkräftepreis Migration und Arbeit Übersicht: Migration und Arbeit Rechtliche Rahmenbedingungen Übersicht Voraussetzungen für Zugang zum deutschen Arbeitsmarkt Schutzrechte für Arbeitnehmer*innen Fachkräfte­­einwanderungs­gesetz Anerkennung und Qualifizierung Übersicht Anerkennung Ihrer Qualifikationen Erlangen einer Qualifikation Deutsch lernen für den Beruf Förderprogramm "Integration durch Qualifizierung – IQ" Orientierung und Vermittlung Übersicht Wer? Was? Wo? Orientierung auf dem Arbeitsmarkt Arbeitsvermittlung aus dem Ausland Arbeitsvermittlung ins Ausland Flucht und Asyl Übersicht Job-Turbo zur Arbeitsmarktintegration von Geflüchteten ESF-Plus Programm "WIR" Der Asylprozess und staatliche Unterstützung Arbeitsmarktzugang für Geflüchtete Digitalisierung und Strukturwandel in der Arbeitswelt Übersicht: Digitalisierung und Strukturwandel in der Arbeitswelt Denkfabrik Digitale Arbeitsgesellschaft Rat der Arbeitswelt Strukturwandel in der Arbeitswelt Übersicht: Strukturwandel in der Arbeitswelt Instrumente der Arbeitsmarktpolitik Von Arbeit in Arbeit Weiterbildungsberatung – regional und digital Arbeitsschutz Aktuelles und Übersicht: Arbeitsschutz Arbeitsschutzausschüsse Gesundheit am Arbeitsplatz Übersicht Präventive Arbeitsmedizin Psychische Gesundheit Betriebliches Eingliederungsmanagement Arbeitsmedizinische Vorsorge Nationaler Asbestdialog Nichtraucherschutz für Beschäftigte Lastenhandhabung Technischer Arbeitsschutz Übersicht Gefahrstoffe Sicherheit in Arbeitsstätten Lärm- und Vibrationsschutz Arbeitsschutzorganisation Biologische Arbeitsstoffe Arbeitsschutz auf Baustellen Betriebs- und Anlagensicherheit Künstliche optische Strahlung am Arbeitsplatz Elektromagnetische Felder Produktsicherheit Arbeitsrecht Aktuelles und Übersicht: Arbeitsrecht Arbeitnehmerrechte Übersicht: Arbeitnehmerrechte Betriebliche Mitbestimmung Kündigungsschutz Jugendarbeitsschutz Datenschutz Regelungen zur Arbeitszeit Schutz für Paketboten Faire Integration Mindestlohn Aktuelles und Übersicht: Mindestlohn Mindestlohn-Rechner Mindestlohnkommission Mindestlohn-Glossar Einführung und Anpassungen des Mindestlohns Dokumentations­pflicht Mindestlohn und Praktikum Branchenmindestlohn Leiharbeit / Werkverträge Tarifverträge Übersicht: Tarifverträge Allgemeinverbindliche Tarifverträge Tarifregister Tarifvertragliche Sozialkassen Tariftreue Übersicht: Tariftreue Öffentliche Konsultation zur Tariftreue Teilzeit und flexible Arbeitszeit Entsendung von Arbeitnehmerinnen und Arbeitnehmern
Modernisierung des Sozialstaats Übersicht Umsetzung der Sozialstaatsreform Übersicht Sozialleistungen und Verfahren neu ordnen Digitalisierung der Sozialverwaltung Vorhaben zum Ausbau digitaler Leistungsangebote Finanzierung Das Onlinezugangsgesetz Online-Services Sozialversicherung Aktuelles und Übersicht: Sozialversicherung Sozialversicherungspflichtige Beschäftigung Geringfügige Beschäftigung Künstlersozialversicherung Sozialversicherungswahlen Unfallversicherung Übersicht: Gesetzliche Unfallversicherung Unfallversicherung im Überblick Was sind Arbeitsunfälle? Was sind Berufskrankheiten? Sachverständigenbeirat Berufskrankheiten Aktuelles aus dem Berufskrankheitenrecht Fragen und Antworten Rente & Altersvorsorge Aktuelles und Übersicht: Rente und Altersvorsorge Rentenreform 2025 Gesetzliche Rentenversicherung Aktuelles und Übersicht: Gesetzliche Rentenversicherung Wer ist versichert? Finanzierung der Gesetzlichen Rentenversicherung Rentenberechnung und Rentenanpassung Historie der Gesetzlichen Rentenversicherung Leistungen der Gesetzlichen Rentenversicherung Übersicht Altersrenten Erwerbsminderungsrenten Hinterbliebenenrenten Grundrente Leistungen zur Teilhabe Digitale Rentenübersicht Private Altersvorsorge Übersicht Steuerlich geförderte private Altersvorsorge Riester-Rente: Teil der staatlich geförderten privaten Altersvorsorge Fragen und Antworten zur privaten Altersvorsorge Betriebliche Altersvorsorge Übersicht Wie die Betriebsrente geregelt ist Förderung der Betriebsrente Entgeltumwandlung Rentenlexikon Sozialhilfe Aktuelles und Übersicht: Sozialhilfe Allgemeines zur Sozialhilfe Leistungen der Sozialhilfe Leistungen der Sozialhilfe für den Lebensunterhalt Darlehen und einmalige Leistungen Oft gestellte Fragen und Antworten zur Sozialhilfe Leistungssätze Asylbewerberleistungsgesetz Methodik der Regelbedarfsermittlung – Fragen und Antworten Daten zur Grundsicherung im Alter und bei Erwerbsminderung Soziale Entschädigung Aktuelles und Übersicht: Soziale Entschädigung Soziale Entschädigung Neues Soziales Entschädigungsrecht Übersicht Schnelle Hilfen Krankenbehandlung Leistungen zur Teilhabe Leistungen bei Pflegebedürftigkeit Besondere Leistungen im Einzelfall Leistungen bei Gewalttaten im Ausland Gesetze und Verordnungen Antragstellung Entschädigte nach dem alten SER Rundschreiben Zahlen und Daten zur Sozialen Entschädigung Stiftung Anerkennung und Hilfe Übersicht Infos über die Stiftung Aufarbeitung Anerkennung und Erinnerung Weitere Informationen Versorgungsmedizin Übersicht: Versorgungsmedizin Versorgungsmedizin-Verordnung Überarbeitung der Versorgungsmedizin-Verordnung Teilhabe und Inklusion Aktuelles und Übersicht: Teilhabe und Inklusion Politik für Menschen mit Behinderungen Übersicht Politik für Menschen mit Behinderungen Formen der Hilfe für Menschen mit Behinderungen Leistungen nach dem SGB IX Beratungsleistungen Beschäftigung schwerbehinderter Menschen Behindertenrechtskonvention der Vereinten Nationen Assistenzhunde Rehabilitation und Teilhabe Übersicht Was ist Teilhabe von Menschen mit Behinderungen? Bundesteilhabegesetz Behindertengleichstellungsgesetz Persönliches Budget Förderung der Ausbildung und Beschäftigung Hilfsfonds des Bundes für Rehabilitation und Teilhabe Leichte Sprache anwenden Bundesinitiative Barrierefreiheit Übersicht: Bundesinitiative Barrierefreiheit Über die Bundesinitiative Barrierefreiheit Kampagne: Deutschland wird barrierefrei Leifaden Disability Mainstreaming Teilhabeforschung
Europa Aktuelles und Übersicht: Europa Informationen für Geflüchtete aus der Ukraine Beschäftigungs- und Sozialpolitik in der EU Übersicht Überblick: Themen der europäischen Arbeitswelt Institutionen und Gremien Europäische Säule sozialer Rechte Jugendgarantie Menschen mit Behinderung Arbeiten innerhalb der EU Übersicht Rechtsgrundlagen Arbeitnehmerfreizügigkeit Arbeitnehmerentsendung Zugang zu Sozialleistungen und Leistungsausnahmen Informationen und Beratung Koordinierung sozialer Rechte Faire Mobilität Freihandelsabkommen Migration aus Drittstaaten Europäische Fonds Aktuelles und Übersicht: Europäische Fonds Europäischer Sozialfonds (ESF) Europäischer Globalisierungsfonds (EGF) Programm für Beschäftigung und soziale Innovation (EaSI) Internationale Beschäftigungs- und Sozialpolitik Aktuelles und Übersicht: International Internationale Beschäftigungs- und Sozialpolitik Beschäftigungs- und Sozialpolitik im Rahmen von G7 / G20 Gesellschaftliche Verantwortung von Unternehmen (CSR) Übersicht Gesellschaftliche Verantwortung von Unternehmen Menschenrechte und gute Arbeit in globalen Wertschöpfungsketten Lieferkettengesetz Twinning (Verwaltungspartnerschaften) Sozialversicherungsabkommen Internationale Organisationen Übersicht Europarat Internationale Arbeitsorganisation (ILO) Organisation für wirtschaftliche Zusammenarbeit und Entwicklung (OECD) Vereinte Nationen
Wir stellen uns vor Übersicht: Wir stellen uns vor Aufgaben des BMAS Geschäftsbereich des BMAS Informationsstand des BMAS Gremien nach dem Bundes­gremien­besetzungs­gesetz Informationsfreiheit und Akteneinsicht Geschichte des BMAS Übersicht Die Geschichte des Dienst­sitzes des BMAS in Berlin Historikerkommission Ehemalige Bundesminister für Arbeit und Soziales seit 1949 Minister und Hausleitung Beauftragte der Bundesregierung Arbeiten und Ausbildung im BMAS Übersicht: Arbeiten und Ausbildung im BMAS Arbeiten im BMAS Ausbildung im BMAS Referendariat und Praktikum Zu Gast im BMAS Start virtueller Rundgang Besucherdienst Haupteingang Hauptgebäude Kleisthaus Ritterschaftsbank Süderweiterung Regine-Hildebrandt-Haus Veranstaltungen Bürgerbeteiligung
Bürgertelefon / Kontakt Übersicht: Bürgertelefon / Kontakt Bürgertelefon Kontaktformular Presse Newsroom Pressekontakt Leitungstermine Pressemitteilungen Meldungen Reden Interviews Zitate Pressefotos Newsletter Newsletter bestellen und verwalten Newsletter-Archiv RSS Newsletter Newsletter bestellen und verwalten Newsletter-Archiv RSS Gesetze und Verordnungen Publikationen Politikbereich für junge Menschen Übersicht Kinderbücher Übersicht Rätsel Rezepte Malen und basteln Interaktive Angebote vor Ort Das Medienpaket zur Sozialpolitik Publikationen für Jugendliche Mediathek Übersicht: Mediathek Videos Bildergalerien Podcasts Übersicht: Podcasts Video-Podcast "Hin.Gehört.Spezial" Podcast - Das Arbeitsgespräch Hörbücher für Kinder Webdokus Statistiken (Open Data)
Arbeit Arbeitsförderung Arbeitslosengeld Grundsicherung für Arbeitsuchende Bildungspaket Aus- und Weiterbildung Berufliche Ausbildung Berufliche Weiterbildung Fachkräftesicherung Fachkräftesicherung in der Praxis Migration und Arbeit Rechtliche Rahmenbedingungen Anerkennung und Qualifizierung Orientierung und Vermittlung Flucht und Asyl Digitalisierung und Strukturwandel in der Arbeitswelt Strukturwandel in der Arbeitswelt Arbeitsschutz Gesundheit am Arbeitsplatz Technischer Arbeitsschutz Arbeitsrecht Arbeitnehmerrechte Mindestlohn Tarifverträge Tariftreue Soziales Modernisierung des Sozialstaats Umsetzung der Sozialstaatsreform Sozialversicherung Unfallversicherung Rente & Altersvorsorge Gesetzliche Rentenversicherung Leistungen der Gesetzlichen Rentenversicherung Private Altersvorsorge Betriebliche Altersvorsorge Sozialhilfe Soziale Entschädigung Neues Soziales Entschädigungsrecht Stiftung Anerkennung und Hilfe Versorgungsmedizin Teilhabe und Inklusion Politik für Menschen mit Behinderungen Rehabilitation und Teilhabe Bundesinitiative Barrierefreiheit Europa und die Welt Europa Beschäftigungs- und Sozialpolitik in der EU Arbeiten innerhalb der EU Europäische Fonds Internationale Beschäftigungs- und Sozialpolitik Gesellschaftliche Verantwortung von Unternehmen (CSR) Internationale Organisationen Ministerium Wir stellen uns vor Geschichte des BMAS Arbeiten und Ausbildung im BMAS Zu Gast im BMAS Service Bürgertelefon / Kontakt Presse Newsletter Politikbereich für junge Menschen Kinderbücher Mediathek Podcasts
Startseite Europa und die Welt Europa Informationen für Geflüchtete aus der Ukraine Запитання й відповіді для біженців з України
Artikel

Запитання й відповіді для біженців з України

Тут ви знайдете поширені запитання про роботу й соціальні послуги в Німеччині.

1. Підтримка в пошуку роботи й працевлаштуванні

1.1 Хто підтримає мене в пошуку роботи?

Федеральне агентство зайнятості (Bundesagentur für Arbeit) надає підтримку в пошуку роботи й консультації з усіх аспектів цього питання.

Будь ласка, звертайтеся із запитаннями до агентства зайнятості або центру зайнятості (Jobcenter) в населеному пункті, у якому ви наразі перебуваєте.

Через «Пошук центру» ви зможете дізнатися потрібну адресу.

Агентства зайнятості можна знайти в багатьох містах, їх можна впізнати за цим логотипом:

За номером +49 911 178 7915 ви можете зателефонувати на гарячу лінію Федерального агентства зайнятості та поставити перші запитання щодо працевлаштування, здобуття професійної освіти або навчання у вищому навчальному закладі, зокрема українською або російською мовами.

Гаряча лінія працює з понеділка до четверга з 8:00 до 16:00, у п’ятницю з 8:00 до 13:00.

Після цього ви можете отримати особисту консультацію у Федеральному агентстві зайнятості про умови працевлаштування й узагалі про можливості вашої реалізації в професії.

Якщо ви хочете шукати роботу самі, відповідні пропозиції знаходяться на сторінці Пошук роботи Федерального агентства зайнятості.

Якщо ви подали до центру зайнятості заяву про отримання базового забезпечення, у центрі зайнятості вам нададуть консультацію з питань пошуку роботи, працевлаштування й здобуття кваліфікації. Програма Job-Turbo допоможе вам якомога швидше знайти постійну роботу після проходження інтеграційного курсу.

Центр зайнятості може підтримати вас у досягненні ваших професійних цілей за допомогою послуг з активізації й професійної інтеграції та надати доступ до допомоги в проблемних ситуаціях, як-от консультації з питань боргових проблем чи залежностей або психосоціальний супровід.

Будь ласка, зверніться до контактної особи в центрі зайнятості, яка відповідає за вас, щоб з’ясувати, які види підтримки й допомоги можливі й необхідні. Ви можете запросити фінансову допомогу (як-от покриття витрат на пошук роботи) безпосередньо під час консультаційної співбесіди й заповнити для цього паперовий бланк заяви або скористатися онлайн-процедурою, якщо така опція існує.

Будь ласка, довідайтеся, чи у вашому центрі зайнятості можна скористатися онлайн-порталуJobcenter.digital або пропозиціями Соціальної платформи.

Крім того, в розділі «Цифрові послуги для громадян» наданий огляд електронних послуг Федерального агентства зайнятості (BA) й центрів зайнятості (громадських закладів – gE).

Огляд охоплює онлайн-процедури в наступних галузях:

  • допомога для безробітних або базове забезпечення, пошук роботи й інші справи,
  • допомога й надбавка на дитину,
  • професійна освіта, навчання у вищому навчальному закладі, підвищення кваліфікації.

1.2. Де мені знайти допомогу, якщо для трудової діяльності мені бракує певних знань?

Виходячи з Вашої кваліфікації й Вашого досвіду, у центрі зайнятості Вам нададуть підтримку щодо заходів, що якнайкраще зможуть Вам допомогти знайти відповідне робоче місце.

Будь ласка, звертайтеся із запитаннями до центрів зайнятості у населеному пункті, у якому Ви наразі перебуваєте. Через «Пошук центру» ви зможете дізнатися потрібну адресу.

Альтернативним варіантом є звернення на телефонну гарячу лінію Федерального агентства зайнятості за номером +49 911-178 7915. Там ви отримаєте допомогу українською або російською мовами.

Якщо ви подали до центру зайнятості заяву про отримання базового забезпечення, у центрі зайнятості вам нададуть консультацію з питань пошуку роботи, працевлаштування й здобуття кваліфікації. Центр зайнятості може підтримати вас у досягненні ваших професійних цілей за допомогою послуг з активізації й професійної інтеграції. Будь ласка, зверніться до контактної особи в центрі зайнятості, яка відповідає за вас, щоб з’ясувати, які види підтримки й допомоги можливі й необхідні.

2. Трудове законодавство

2.1 Чи маю я право працювати в Німеччині?

Так, якщо у вас є дозвіл на перебування (Aufenthaltserlaubnis), виданий згідно з ч. 1 § 24 п. 1 Закону про перебування (AufenthG), ви маєте право працювати в Німеччині. Дозвіл на перебування, виданий згідно з ч. 1 § 24 Закону про перебування, станом на зараз діє до 4 березня 4 березня 2027 року.

Якщо ваш дозвіл на перебування був чинним станом на 1 лютого 2026 року, строк його дії автоматично продовжується до 4 березня 2027 року. Якщо на вашому дозволі на перебування вказана раніша дата втрати чинності, згідно зі спеціальною постановою він діє до 4 березня 2027 року без додаткових позначок або печаток. Відомство у справах іноземців у такому разі не повинно в індивідуальному порядку продовжувати строк дії вашого дозволу на перебування, виданого згідно з ч. 1 § 24Закону про перебування. Якщо у вас наразі є лише тимчасове посвідчення про право перебування (Fiktionsbescheinigung), тобто ваша заява ще не розглянута, такого автоматичного продовження не передбачено.

Отже, до 4 березня 2027 року ви надалі можете користатися необмеженим доступом до ринку праці й професійної освіти.

Можуть застосовуватися відмінні правила, якщо ви маєте дозвіл на перебування, виданий згідно з ч. 1 § 24 Закону про перебування, але не маєте громадянства України або є особою без громадянства. Для цієї групи осіб строк дії дозволів на перебування продовжується до 4 березня 2027 року лише в разі, якщо вони залишили Україну внаслідок російської агресії, а також

  • є членами сімей громадян України, які станом на 24 лютого року перебували в Україні,
  • до 24 лютого 2022 року користувалися міжнародним захистом або рівноцінним національним захистом в Україні або є членами сімей таких осіб,
  • до 24 лютого 2022 року легально перебували в Україні з безстроковим правом на проживання.

Для інших громадян третіх країн, крім України, і осіб без громадянства строк дії дозволу на перебування не продовжується автоматично. Ці положення стосуються вас, якщо ви є громадянином третьої країни, крім України, або особою без громадянства й раніше легально перебували в Україні, не маючи безстрокового права на проживання.

У разі виникнення запитань ви можете звертатися до відомства у справах іноземців, яке відповідає за вас.

Дозвіл на працевлаштування ви маєте вже за наявності тимчасового документа про право на перебування відповідно до ч. 1 § 24Закону про перебування. У цьому тимчасовому посвідченні про право перебування, виданому відомством у справах іноземців, має стояти позначка «Дозволена трудова діяльність» (Erwerbstätigkeit erlaubt). На його підставі ви загалом можете розпочати будь-яку трудову діяльність або професійне навчання в Німеччині.

Зверніть, будь ласка, увагу на те, що на деякі спеціальності поширюються обмеження згідно із законодавством, що регулює професійну діяльність (наприклад, на роботу лікарем, вчителем, вихователем — додаткову інформацію див. у запитанні 2.2).

Крім того, ви можете працювати як позиковий працівник.

Довідкова інформація: Виконавчим рішенням Ради (ЄС) 2026/1912 від 30 липня 2026 року тимчасовий захист продовжено до 4 березня 2028 року. Однак новоприбулі особи, які у зв’язку з військовим обов’язком згідно із законодавством України не мають права залишати Україну, зокрема військовозобов’язані чоловіки у віці з 23 до 60 років, отримують тимчасовий захист лише в разі, якщо вони можуть підтвердити виконання цього обов’язку або звільнення від його виконання. Це обмеження не впливає на вже визнані права на захист.

2.2 Чи потрібне мені визнання професійної кваліфікації для того, щоб отримати право працювати?

Якщо ви бажаєте працювати в Німеччині за набутою вами професією, визнання вашої отриманої за кордоном професійної кваліфікації потрібне лише для регламентованих професій (інформація німецькою та англійською мовами). До їх числа входять, наприклад, такі професії, як професія інженера, медичного працівника з догляду за хворими, вчителя, вихователя та лікаря.

За нерегламентованими професіями (інформація німецькою й англійською мовами) можна працювати без визнання кваліфікації. Але визнання вашої кваліфікації або оцінка вашого диплома про вищу освіту може допомогти під час пошуку роботи, яка відповідала б вашим компетенціям й адекватно оплачувалася б у відповідності до рівня кваліфікації.

Агентство зайнятості або центр зайнятості, що відповідають за вас, (див. розділ 3) можуть надати вам первинну інформацію щодо процедури визнання професій та оцінки дипломів.

Додаткову незалежну консультацію щодо визнання отриманої вами за межами Німеччини професійної кваліфікації можна отримати безкоштовно в консультаційних службах програми сприяння фонду ESF+ «Інтеграція через підвищення кваліфікації» (IQ - Integration durch Qualifizierung). Найближчу консультаційну службу можна знайти тут: esfplus.de/iq. Консультаційні служби допоможуть вам також під час пошуку кваліфікаційних заходів, якщо процедура визнання кваліфікації показала, що для компенсації виявлених відмінностей у вашій кваліфікації ви мусите пройти такий захід.

За певних умов агентства й центри зайнятості можуть взяти на себе витрати, пов’язані з процедурою визнання та кваліфікаційними заходами. Крім того, можна подати заявку на отримання фінансової допомоги на визнання, яку надає Федеральне міністерство освіти, у справах сім'ї, літніх людей, жінок і молоді. Особам, зацікавленим у визнанні, якщо вони хочуть отримати фінансову допомогу, слід подати заявку до початку процедури визнання. Компенсація витрат заднім числом неможлива.

Додаткову інформацію щодо визнання професій можна знайти онлайн на порталі anerkennung-in-deutschland.de.

Інформацію щодо оцінки дипломів про вищу освіту для нерегламентованих професій можна знайти в Центральному відомстві з питань іноземної освіти (Zentralstelle für ausländisches Bildungswesen, ZAB).

2.3 Чи можу я пройти в Німеччині професійне навчання на підприємстві?

Так, якщо у вас є дозвіл на перебування згідно з ч. 1 § 24Закону про перебування. Тимчасовий документ про право на перебування також дає вам таке право. У цьому документі, який видається відомством у справах іноземців, має стояти позначка «Дозволена трудова діяльність» (Erwerbstätigkeit erlaubt). Вона передбачає й дозвіл на проходження професійного навчання на підприємстві. Будь ласка, пам’ятайте: чинність дозволу на перебування коротша, ніж тривалість професійного навчання. Але договір про навчання все одно може бути укладено й внесено до відповідного реєстру.

Агентства зайнятості на місцях можуть допомогти вам із професійною орієнтацією й надати консультацію щодо вибору й пошуку професії, якою можна оволодіти (див. розділ 3). Якщо ви зареєстровані в центрі зайнятості, він може допомогти вам у пошуку місця навчання й цілеспрямовано підтримувати вас перед початком та в процесі навчання. Федеральне агентство зайнятості може також надавати допомогу для забезпечення засобів до існування в межах сприяння професійному навчанню (Berufsausbildungsbeihilfe). Вона може надаватися і під час підготовки до професійного навчання або на підготовчому етапі підтриманого навчання (Assistierte Ausbildung). Додаткову інформацію Федерального агентства зайнятості щодо професійного навчання можна знайти тут.

Перед початком або в процесі професійного навчання на підприємстві ви можете відвідувати спеціалізовані мовні курси. Тут можна знайти Додаткову інформацію й бланк заяви.

Пізніше ви можете – за наявності критеріїв — подати до відомства у справах іноземців заяву на отримання дозволу на перебування у зв’язку із здобуттям професійної освіти (§ 16а Закону про перебування). Після успішного завершення професійного навчання на підприємстві ви можете подати до відомства у справах іноземців заяву на отримання дозволу на перебування як спеціаліст (§ 18a Закону ппро перебування).

2.4 Чи є в Німеччині загальна мінімальна зарплата, яка її сума?

Так, у Німеччині є визначена законом загальна мінімальна заробітна плата. З 1 січня 2026 року мінімальна заробітна плата становить 13,90 євро брутто за годину. З 1 січня 2027 року вона становитиме 14,60 євро брутто за годину.

Мінімальна заробітна плата в основному також виплачується на стажуваннях, за винятком обов'язкових стажувань, добровільних стажувань під час здобуття професійної або вищої освіти та ознайомлювальних стажувань тривалістю до трьох місяців.

Водночас у деяких галузях є своя мінімальна зарплата. Вона стосується лише конкретної сфери, наприклад, медичного догляду або прибирання будівель. Тут можна ознайомитися з переліком мінімальних заробітних плат за галузями: Мінімальна заробітна плата за галузями — BMAS

Дотримання загальної мінімальної заробітної плати та мінімальної заробітної плати в конкретних галузях контролюється службою фінансового контролю за незадекларованою зайнятістю, яка є частиною митної служби.

2.5 Чи поширюється на мене положення про мінімальну зарплату?

Так, положення про мінімальну зарплату загалом поширюється на всіх працівників. Виняток існує лише для осіб до 18 років, які ще не закінчили професійну освіту, а також для безробітних, які довго не працювали, упродовж шести перших місяців роботи після працевлаштування.

2.6 Скільки годин на день я маю право працювати?

Загалом ви не маєте права працювати понад вісім годин на день із понеділка до суботи. Тривалість робочого дня може бути збільшена до десяти годин, якщо протягом півроку його середня тривалість не перевищує восьми годин. У деяких галузях існують винятки. Час відпочинку між закінченням роботи в один день і початком роботи наступного дня, як правило, повинен становити щонайменше 11 годин.

2.7 На що треба звернути увагу в межах мінімальної зайнятості?

Якщо ви наразі регулярно заробляєте не більше ніж 603 євро на місяць (ліміт доходу для мінімальної зайнятості), то йдеться про так званий «мініджоб». Якщо зайнятість із самого початку обмежується трьома місяцями або 70 робочими днями на рік і – якщо наразі зарплата перевищує 603 євро на місяць – вона не є основною роботою, ідеться про короткострокову зайнятість. В аграрному секторі можливі довші періоди роботи (15 тижнів або 90 робочих днів). В обох випадках має місце мінімальна зайнятість. Ліміт доходу для мінімальної зайнятості підвищується разом із мінімальною зарплатою.

Ви застраховані в державній системі страхування від нещасних випадків на виробництві та від професійних захворювань, але не застраховані в державних системах медичного страхування, страхування потреб у догляді й страхування на випадок безробіття. Мінімально зайняті особи загалом мають платити пенсійні внески, що складають 3,6 % від заробітної плати (у разі зайнятості в приватному домашньому господарстві – 13,6 %). Вони можуть подати заяву про звільнення від сплати пенсійних внесків. Заява подається роботодавцю.

Згідно з трудовим законодавством, такі працівники загалом мають ті самі права, що й працівники, які працюють повний робочий день. Вони мають право на встановлену законом мінімальну заробітну плату, оплачувану відпустку, на продовження виплати заробітної плати в разі хвороби та в святкові дні, а також на декретні виплати.

Додаткову інформацію щодо можливого врахування зарплати в межах здійснення соціальних виплат можна знайти у відповіді на запитання «Чи залишаться мої власні гроші недоторканими, якщо я подам заяву на отримання соціальних послуг?».

2.8 Що таке середня зайнятість (мідіджоб)? На що треба звернути увагу в межах середньої зайнятості?

Якщо ви знаходитесь у трудових відносинах, у межах яких ви щомісячно заробляєте зарплатню брутто від 603,01 до 2000 євро, то йдеться про так званий «мідіджоб». Така зайнятість передбачає сплату внесків на соціальне страхування, тобто працівник і роботодавець сплачують внески на медичне страхування та страхування потреб у догляді, а також страхування на випадок безробіття та пенсійне страхування.

Частка, яку сплачує працівник, поступово зростає в залежності від його доходу, починаючи від заробітної плати брутто в 603,01 євро, і для найвищої заробітної плати, що можлива в межах середньої зайнятості, досягає такої самої частки, як у межах повної зайнятості. Хоча ці суми в порівнянні з іншими працівниками є меншими, ви принципово маєте повні права на послуги в межах медичного страхування, страхування потреб у догляді, страхування на випадок безробіття та пенсійного страхування відповідно до зарплати брутто.

2.9 Що таке позикова праця? Що таке тимчасова робота? Що таке надання персоналу?

«Надання персоналу» означає, що ви, як працівник, уклали трудовий договір із роботодавцем, який делегує вас у сторонню компанію для виконання там роботи. Працюючи в сторонній компанії, ви залучені в її робочі процеси й виконуєте розпорядження її керівництва. Працівників, яких надано сторонній компанії для виконання роботи, називають позиковими працівниками (Leiharbeitnehmer).

Компанію, з якою позиковий працівник уклав трудовий договір, називають агентством позикової праці (Verleiher). Агентство повинно виконувати обов’язки роботодавця, як-от виплата заробітної плати та надання відпустки. Агентство позикової праці потребує дозволу на надання персоналу, який воно отримує від Федерального агентства зайнятості. Федеральне агентство зайнятості регулярно контролює агентства позикової праці, перевіряючи, серед іншого, чи вони сплачують податок на заробітну плату й внески до систем соціального страхування, а також, чи вони виконують свої обов’язки згідно з трудовим законодавством.

Сторонню компанію, у якій фактично виконується робота, називають підприємством-користувачем (Entleiher).

Позикові працівники користуються такими самими трудовими правами, що випливають, наприклад, із Закону про захист від звільнень і Закону про часткову зайнятість і строкові трудові договори, як й інші працівники. Для позикових працівників установлено галузеву мінімальну заробітну плату (див. запитання 2.4). Надання персоналу також називають позиковою працею, тимчасовою роботою або лізингом персоналу. Для нього характерні тристоронні відносини між агентством позикової праці, користувачем та позиковим працівником.

2.10 Хто мені допоможе в разі виникнення запитань щодо трудового законодавства?

Важливу інформацію про ваші права як найманого працівника в Німеччині можна знайти на веб-сторінці «Faire Integration». Якщо у вас є конкретні проблеми в межах трудового або соціального права, наприклад, якщо ви вважаєте, що роботодавець платить вам замало, ви можете звернутися до консультаційних центрів Faire Integration. Там можна отримати безкоштовну консультацію багатьма мовами, почасти також українською й російською. Тут можна знайти список консультаційних центрів.

Будь ласка, зверніть увагу на інформацію нижче, особливо якщо ви (ще) не дуже добре орієнтуєтеся на німецькому ринку праці:

Мовний бар’єр, незнання правових норм і відчуття непевності на ринку праці в поєднанні з чинними в Німеччині приписами щодо перебування можуть призвести до ситуації, коли люди потрапляють у залежність і їх починають експлуатувати. На сторінках сервісної служби проти примусової праці можна знайти корисну інформацію про ваші права.

Берлінський консультаційний центр з належної роботи (BEMA) підготував Флаєр про положення трудового права для українських біженців українською, російською, англійською і німецькою мовами.

2.11 Які правила щодо охорони праці існують у Німеччині, до кого мені можна звернутись?

Робочий процес повинен бути організований таким чином, щоб за можливості виключити загрози для життя й фізичного та психічного здоров’я; загрози, які залишаються, повинні бути мінімізовані. У Німеччині роботодавець зобов’язаний ефективно дбати про захист працівників від небезпеки на робочому місці й запобігати шкоді для їхнього здоров’я. Ці питання визначаються Законом про охорону праці, Законом про безпеку праці й іншими нормативними актами в галузі охорони праці.

Загальну інформацію про систему охорони праці в Німеччині й відповідні правові положення можна знайтитут.

Контактні особи:

  • роботодавці, які за законом зобов’язані забезпечувати ефективну охорону праці;
  • організації, що представляють інтереси найманих працівників (виробнича рада, профспілка);
  • лікар на підприємстві.

3.Соціальні послуги

3.1 Чи можу я в Німеччині отримувати соціальні послуги?

Так, ви можете отримувати соціальні послуги, якщо ваших доходів і, можливо, майна недостатньо, щоб покривати витрати на побутові потреби, необхідні для забезпечення прожиткового мінімуму (тобто, якщо ви потребуєте допомоги).

Якщо ви є працездатною особою й потребуєте допомоги, ви можете отримувати для себе і вашої родини базове забезпечення (Grundsicherungsgeld) від центру зайнятості. Додаткова інформація про базове забезпечення знаходиться тут.

Якщо ви обмежено працездатні, тобто можете працювати менше ніж три години на день через проблеми зі здоров’ям, або якщо ви досягли пенсійного віку, установленого законодавством, у разі потреби ви можете отримувати соціальну допомогу (Sozialhilfe) від відомства соціального забезпечення. Передумовою для отримання базового забезпечення або соціальної допомоги є, серед іншого, отримання дозволу на перебування згідно з ч. 1 § 24 Закону про перебування або відповідного тимчасового посвідчення від відомства у справах іноземців. Консультацію про це нададуть місцеві центри зайнятості або місцеві відомства соціального забезпечення.

За певних умов може розглядатися можливість надання послуг згідно із Законом про надання соціальних послуг прохачам притулку (AsylbLG).

3.2 Для чого я можу отримати грошову допомогу?

Центр зайнятості може надати вам підтримку у формі базового забезпечення для шукачів роботи.

Воно включає:

  • послуги для інтеграції на ринку праці (див. розділ 1),
  • послуги для забезпечення засобів до існування (включно з оплатою житла й опалення).

Зазвичай допомога для забезпечення засобів до існування виплачується грошима. Однак це також можуть бути талони, як-от на продукти харчування, одяг, засоби гігієни й оплату оренди житла. Крім того, у якості отримувача базового забезпечення ви маєте державне медичне страхування. Існує також можливість одноразових виплат, як-от на перше оснащення квартири меблями. Для дітей та молодих людей додатково за певних умов можлива допомога на навчання й інтеграцію, наприклад, для позашкільних додаткових занять або навчання музиці. Консультації із цих питань також надають місцеві центри зайнятості.

Відомство соціального забезпечення також може підтримати вас із забезпеченням засобів до існування, тобто грошима або талонами для оплати оренди житла, продуктів харчування, одягу й засобів гігієни. Ви можете отримати допомогу також для забезпечення інших базових потреб, наприклад, для участі в соціальному житті. Тут також існує можливість одноразових виплат, як-от на перше оснащення квартири меблями.

Українці, які отримують соціальну допомогу від відомства соціального забезпечення, не мають державної медичної страховки. Тим не менше, у державній касі медичного страхування вони отримують картку медичного страхування і в разі хвороби можуть із нею, наприклад, звернутися до лікаря, якщо в них немає іншого страхування на випадок хвороби. Пов’язані з цим витрати згодом будуть покриті відомством соціального забезпечення.

Послуги, що надаються згідно із Законом про надання соціальних послуг прохачам притулку (AsylbLG), також передбачають покриття витрат на житло, харчування, засоби гігієни тощо. Поруч із цим ви можете одержати послуги, пов’язані з мобільністю або комунікацією, а також базове медичне обслуговування.

3.3 Що таке базове забезпечення (Grundsicherungsgeld) і хто може його отримувати?

Базове забезпечення є виплатою для забезпечення засобів до існування, яка слугує для забезпечення мінімуму, необхідного для гідного життя. Право на базове забезпечення мають працездатні особи, дохід у яких відсутній або малий (тобто особи, які потребують допомоги).

Базове забезпечення, зокрема, охоплює потреби в харчуванні, одязі, гігієні, побутових речах, енергопостачанні для домогосподарства, а також потреби в участі в соціальному та культурному житті громади. До базового забезпечення також входять розумні витрати на житло та опалення.

Метою надання базового забезпечення є подолання ситуації, у якій ви потребуєте допомоги, передусім шляхом працевлаштування. Центри зайнятості надають активну підтримку в працевлаштуванні або пошуку місця професійного навчання (див. також розділ 1). Однак й одержувачі забезпечення зобов’язані співдіяти в працевлаштуванні. Отже, той, хто користується державною підтримкою, повинен зі свого боку робити активний внесок в те, щоб якомога швидше знову досягти фінансової незалежності. Якщо ви отримуєте базове забезпечення й без поважної причини відмовляєтесь від роботи, програми професійного навчання або інтеграційного заходу, які є для вас підсильними (так зване порушення зобов’язання) або без поважної причини не з’являєтесь на призначені зустрічі в центрі зайнятості (так званий прогул), ви мусите очікувати зменшення суми базового забезпечення.

3.4 Які витрати на моє житло будуть покриватись?

У перший рік отримання базового забезпечення в повному обсязі покриваються фактичні витрати на квартиру, якщо вони не перевищують суми, яка становить півтори розумні орендні плати. Яка орендна плата є розумною, визначає громада, у якій ви живете. Це дозволяє вам повністю зосередитися на пошуку роботи або підготовці до виходу на роботу (наприклад, шляхом підвищення кваліфікації).

Якщо ви отримуватимете базове забезпечення довше, витрати на житло після спливу першого року (який називають періодом очікування, Karenzzeit) покриватимуться лише в розумному обсязі.

Витрати на опалення із самого початку покриваються виключно в розумному обсязі. Через це дуже важливо завжди ощадливо поводитися з енергоносіями. Розмір розумних витрат на опалення визначають громади.

3.5 У якому розмірі виплачується базове забезпечення?

Стандартні потреби для забезпечення засобів до існування, зокрема, включають потреби в харчуванні, одязі, предметах гігієни, побутових речах, а також потреби в участі в соціальному та культурному житті громади. Стандартні потреби розраховуються у формі фіксованої щомісячної суми.

Розмір визначних стандартних потреб із 1 січня 2024 року вказаний у наступній таблиці:

Особи, що мають право на базове забезпечення

Стандартні потреби
  • Самотні люди / особи, що самі виховують дітей
  • Повнолітні з неповнолітніми партнерами
563 євро
Повнолітні партнерипо 506 євро
  • Повнолітні без власного домогосподарства, які не є партнерами і ще не досягли 25 років (від 18 до 24 років)
  • Особи, які ще не досягли 25 років (від 15 до 24 років) і переїжджають без гарантії центру зайнятості

451 євро

  • Діти, які досягли 14 років, але ще не досягли 18 років (від 14 до 17 років)
  • Неповнолітні з повнолітніми партнерами
471 євро
Діти, які досягли 6 років, але ще не досягли 14 років (від 6 до 13 років)390 євро
Діти, які ще не досягли 6 років (від 0 до 5 років)357 євро

Діти й молодь додатково до стандартних потреб отримують негайну надбавку на дітей у розмірі 20 євро щомісяця.

Окрім стандартних потреб, до уваги беруться розумні витрати на житло й опалення, а також певні додаткові потреби (наприклад, у разі вагітності) й одноразові потреби (наприклад, для першого оснащення житла).

Тут знаходиться більше інформації.

3.6 Що я маю зробити для отримання соціальних послуг?

Якщо вам потрібна допомога, спочатку вам треба зареєструватися в одному з пунктів первинного прийому. Зареєструватися можна в усій Німеччині у відомствах у справах іноземців.

Гроші від центру зайнятості або відомства соціального забезпечення ви зможете отримати, якщо ви подали у відомство у справах іноземців за місцем проживання заяву на отримання дозволу на перебування згідно з ч. 1 § 24 Закону про перебування (AufenthG).

Якщо посвідка на перебування відповідно до ч. 1 § 24 Закону про перебування не може бути надана відразу, ви спочатку отримаєте так зване тимчасове посвідчення (Fiktionsbescheinigung). Тимчасове посвідчення також дає право на одержання соціальної допомоги. Перед видачею дозволу на перебування згідно з ч. 1 § 24 Закону про перебування або відповідного тимчасового посвідчення за потреби розглядається можливість виплат згідно із Законом про надання соціальних послуг прохачам притулку.

Щоб замовити в центрі зайнятості допомогу у формі грошових виплат, треба заповнити паперовий формуляр заяви або скористатися онлайн-процедурою. Будь ласка, довідайтеся, чи у вашому центрі зайнятості можна скористатися онлайн-порталуJobcenter.digital або пропозиціями Соціальної платформи.

Крім того, в розділі «Цифрові послуги для громадян» наданий огляд електронних послуг Федерального агентства зайнятості (BA) й центрів зайнятості (громадських закладів – gE).

Огляд охоплює онлайн-процедури в наступних галузях:

  • допомога для безробітних або базове забезпечення, пошук роботи й інші справи,
  • допомога й надбавка на дитину,
  • професійна освіта, навчання у вищому навчальному закладі, підвищення кваліфікації.

3.7.  Чи отримають члени моєї сім’ї також соціальну допомогу?

Члени сім’ї, які мешкають разом із вами, також можуть отримувати допомогу.

Залежно від ситуації в сім’ї й індивідуальних потреб ви й члени вашої сім’ї маєте право на соціальні послуги згідно з різними законами про послуги (Соціальний кодекс, том ІІ (SGB II), Соціальний кодекс, том ХІІ (SGB XII) або Закон про надання соціальних послуг прохачам притулку). Важливо, щоб ви вчасно подали заяву щодо забезпечення засобів до існування для себе й членів своєї сім’ї. Якщо місцевий центр зайнятості або відомство соціального забезпечення вирішать, що один або декілька членів вашої сім’ї відповідають критеріям для інших соціальних послуг, вас про це поінформують або переправлять заяву до відповідного відомства.

3.8  Чи залишаться мої власні гроші недоторканими, якщо я подам заяву на отримання соціальних послуг?

Послуги для забезпечення засобів до існування отримує лише той, хто не може забезпечити себе за рахунок власних доходів або майна. Тобто тут діють ті самі правила, що поширюються й на всіх інших осіб, які отримують соціальні послуги в Німеччині.

Під час розгляду потреби в допомозі власні доходи й майно враховуються, лише якщо ви фактично можете ними розпоряджатися. Це можуть бути й доходи, які ви одержуєте на батьківщині, наприклад, якщо ви й надалі працюєте на вашому місці роботи (онлайн) або отримуєте соціальні послуги, як-от допомогу на дитину або пенсію.

Крім того, існують різні суми, що не враховуються, тобто певні суми можуть залишатися у вас. Наприклад, якщо доходи забезпечуються трудовою діяльністю, не вся сума таких доходів враховується під час розрахунку розміру допомоги. Докладніша інформація про суми, що не враховуються конкретно під час розрахунку базового забезпечення, знаходиться тут.

Майно, яким наразі не можна скористатися через те, що воно знаходиться в Україні (наприклад, нерухомість), не враховується. Якщо йдеться про значне майно, яким можна скористатися (наприклад, кошти на рахунках, готівка), то, починаючи з певної суми, саме їх треба в першу чергу використати для забезпечення засобів до існування.

3.9 Які положення діють для пенсіонерів і непрацездатних осіб?

Правила виплати базового забезпечення щодо компенсації витрат на житло діють також для пенсіонерів та непрацездатних осіб, які отримують соціальну допомогу згідно з XII томом Соціального кодексу. Проте вартість наявного майна, яке не враховується під час розгляду потреби в допомозі, є іншою ніж у разі базового забезпечення. Вартість наявного майна, яке не враховується, відповідно до тому ХІІ Соціального кодексу (SGB XII) для особи, що має право на отримання допомоги, становить 10 000 євро (так зване невраховуване майно, Schonvermögen). Така сама сума є чинною для, наприклад, подружжя або цивільних партнерів, що не живуть окремо, а також для осіб у фактичному шлюбі або фактичному цивільному партнерстві. У подружньої пари, таким чином, не враховується майно вартістю 20 000 євро.

Крім того, для отримувача допомоги на догляд, окрім вказаної вище вартості наявного невраховуваного майна (10 000 євро), додатково не враховується наявне майно вартістю 25 000 євро на життя та забезпеченість у похилому віці, якщо ця сума повністю або переважно отримана в якості доходів від підприємницької діяльності або найманої праці під час отримання допомоги.

3.10 На що треба звернути увагу в разі короткотривалого й довготривалого виїзду за кордон або повернення до України чи переїзду до іншої країни?

Усі українці, які вже мають посвідку на перебування згідно з ч. 1 § 24 Закону про перебування або відповідне тимчасове посвідчення, можуть поїхати в Україну й у будь-який час повернутися до Німеччини. Тривалість поїздки особи, що подорожує, безпосередньо впливає на її статус перебування в Німеччині та її право на отримання базового забезпечення згідно з томом ІІ Соціального кодексу (SGB II).

a) Отримання послуг із базового забезпечення згідно із SGB II (Grundsicherungsgeld)

У разі короткотривалого виїзду:

Українці, які користуються тимчасовим захистом, можуть виїхати до батьківщини або в інші місця й повернутися до Німеччини протягом не більше ніж трьох тижнів на рік, включно з вихідними та святковими днями. У цьому разі – якщо центр зайнятості заздалегідь погодив відсутність – базове забезпечення виплачується далі, а реєстрація в Німеччині залишається чинною. У такому разі важливо вчасно запитати про дозвіл на запланований виїзд у центрі зайнятості, оптимально за два-три тижні до того електронною поштою або шляхом особистого візиту на місці. Запит можна подати онлайн.

У запиті до центру зайнятості потрібно вказати тривалість поїздки, запланований термін виїзду й повернення, а також цільовий населений пункт. Ці дані можна подавати у вільній формі письмово.

Центр зайнятості може й відмовити у видачі дозволу, наприклад, якщо ваша присутність наразі необхідна в зв’язку з запланованим працевлаштуванням або іншим заходом. Рекомендується також перед виїздом до України перевірити строк дії дозволу на перебування й за потреби запросити його подовження (це стосується і довготривалого виїзду).

Якщо ваша запланована поїздка триває більше трьох тижнів, базове забезпечення виплачується лише протягом трьох тижнів. Після спливу трьох тижнів ви вже не отримуватимете базового забезпечення й не матимете медичного страхування.

Якщо ви виїхали без дозволу центру зайнятості, оскільки ви не поінформували центр зайнятості або він відхилив ваш запит, ви втрачаєте право на отримання базового забезпечення вже з першого дня поїздки. Крім того, ви з першого дня втрачаєте медичне страхування.

У разі поїздок тривалістю до шести місяців:

Якщо відсутність триває довше ніж три тижні, виплата базового забезпечення припиняється, а після повернення до Німеччини потрібно знову подавати відповідну заяву. Центр зайнятості треба поінформувати ще до від’їзду.

У разі повернення до України чи переїзду до іншої країни:

Якщо ви отримуєте послуги базового забезпечення згідно з положеннями тому ІІ Соціального кодексу (SGB II) або тому XII Соціального кодексу (SGB XII) або послуги згідно із Законом про надання соціальних послуг прохачам притулку , перед від’їздом із країни ви повинні також вчасно поінформувати центр зайнятості (якщо ви отримуєте допомогу SGB II), відомство соціального забезпечення (у разі отримання допомоги SGB XII) або відомство, що надає вам послуги як прохачу притулку, про залишення країни й дату виїзду. У такому разі втрачається право на отримання послуг базового забезпечення в Німеччині. Особа, що виїжджає, повинна розірвати всі наявні договори, як-от договір оренди, договори з постачальниками Інтернету або мобільного зв’язку та ін. Рекомендується перед виїздом запланувати достатньо часу на ці заходи. З огляду на нестабільність ситуації в Україні рекомендується порадитися у відомстві у справах іноземців з питань можливого повернення до Німеччини або до іншої європейської країни в разі можливого загострення бойових дій.

b) Право перебування

У разі поїздок тривалістю до шести місяців:

Важливо, щоб підстава для короткотривалого виїзду мала тимчасовий характер, оскільки інакше дозвіл на перебування згідно з ч. 1 § 24 Закону про перебування втрачає чинність після виїзду. Отже, якщо ви, наприклад, їдете в Україну з метою здобуття професійної освіти або догляду за членом сім’ї на довгостроковій основі, це можна вважати причиною, яка не є тимчасовою.

Ваше право на перебування втрачає чинність, якщо ви перебуваєте поза межами Німеччини більше шести місяців. Відомство у справах іноземців може продовжити шестимісячний строк — лише до, не після його спливу — якщо ви доведете, що й більш тривала відсутність є лише тимчасовою. Однак після повернення до Німеччини й подання відповідної заяви видається новий дозвіл на перебування згідно з § 24 Закону про перебування.

У разі повернення до України чи переїзду до іншої країни:

Якщо ви переїжджаєте з Німеччини до іншої країни або повертаєтеся до України, поінформуйте про це, будь ласка, відомство у справах іноземців, що відповідає за вас. І в цьому разі ваш дозвіл на перебування втрачає чинність після виїзду. Крім цього, необхідно знятися з обліку в органі реєстрації за місцем проживання (Meldebehörde). Для цього зверніться до органу реєстрації найраніше за тиждень і найпізніше через 2 тижні після виселення з житла й зніміться з обліку особисто чи письмово або за допомогою електронного листа.

4. Вивчення німецької мови – мовні курси й підтримка

4.1. Чи можу я працевлаштуватися і без знання німецької мови?

Працевлаштування не обов’язково залежить від знання мови.

Проте важливо мати базові знання німецької мови, аби можна було порозумітися з роботодавцем і колегами. Крім того, у багатьох професіях і видах діяльності важливо мати достатні знання німецької мови. У так званих регламентованих професіях певний рівень знання німецької мови може виявитися обов’язковим для отримання дозволу на професійну діяльність (див. запитання 2.2).

У зв’язку з цим відвідування мовних курсів завжди має сенс (див. запитання 4.2).

4.2 Які курси німецької я можу пройти, як мені подати на них заяву?

У цілому існує можливість відвідування державних курсів німецької мови. Залежно від попередніх знань ви можете відвідувати інтеграційний курс або спеціалізований мовний курс.

Якщо ви не володієте німецькою мовою або володієте нею дуже погано й маєте дозвіл на перебування згідно з § 24 Закону про перебування, ви можете отримати направлення на інтеграційний курс у місцевому центрі зайнятості. Для вас його відвідування безкоштовне. Якщо ви не отримуєте послуг із базового забезпечення, ви можете отримати направлення на інтеграційний курс у межах наявних вільних місць від Федерального відомства з питань міграції та біженців. Цей варіант спрямований зокрема на людей, що працюють, або інших осіб, які мають дозвіл на перебування згідно з § 24 Закону про перебування, якщо вони не отримують підтримку центрів зайнятості. Додаткову інформацію й бланк онлайн-заяви ви знайдете тут: BAMF - Федеральне відомство з питань міграції та біженців - Інфотека - Заява про направлення на інтеграційний курс

Якщо ви вже закінчили інтеграційний курс або добре володієте німецькою мовою (рівень B1 Загальноєвропейської системи володіння мовами) і маєте дозвіл на перебування згідно з § 24 Закону про перебування, ви можете подати заяву на спеціалізований мовний курс для досягнення рівня B2 або навіть C1 чи C2. Якщо ви вже працюєте або маєте конкретне зайняття, вам може підійти спеціалізований мовний курс, який можна відвідувати паралельно з роботою. Передумовою для відвідування є володіння німецькою на рівні A2. Пройдіть консультацію щодо цього в місцевому центрі зайнятості. Там разом із консультантом можна буде підібрати потрібний курс і отримати направлення на його відвідування. Курс є принципово безкоштовним.

Дозвіл на перебування відповідно до § 24 Закону про перебування також дає право на відвідування курсу для орієнтування на новому місці або так званого «курсу MiA» («Мігрантки – сильні в повсякденному житті», спеціальний курс для жінок).

Додаткову інформацію можна отримати у Федеральному відомстві з питань міграції та біженців: список безкоштовних онлайн-ресурсів для вивчення німецької мови.

4.3 Чи можу я вчити німецьку мову онлайн?

Федеральне відомство з питань міграції та біженців пропонує на своїй веб-сторінці список безкоштовних онлайн-ресурсів для вивчення німецької мови.

5. Медичне забезпечення

5.1. Що робити, якщо я захворію або мені знадобиться медична допомога?

Якщо ви отримуєте гроші від центру зайнятості, це значить, що ви маєте державне медичне страхування (gesetzliche Krankenversicherung). Тобто так само, як і на інших людей, які мають медичну страховку, на вас поширюються положення тому V Соціального кодексу (SGB V), особливо щодо медичного забезпечення в разі хвороби, обслуговування вагітних і матерів, а також попередження й ранньої діагностики хвороб.

Якщо ви отримуєте соціальну допомогу, це значить, що ви не маєте обов’язкового державного медичного страхування. Якщо у вас немає іншого страхування на випадок хвороби, ви одержите від державної каси медичного страхування картку медичного страхування (Krankenversichertenkarte), на підставі якої в разі потреби зможете отримати медичні послуги, що за обсягом відповідають послугам державного медичного страхування. Витрати за це будуть покриті відомством соціального забезпечення.

Якщо ви отримуєте послуги згідно із Законом про надання соціальних послуг прохачам притулку, як повнолітня особа протягом перших 36 місяців перебування на території Німеччини ви можете скористатися необхідними послугами лікарів і стоматологів у разі гострих захворювань і больових синдромів, зокрема, вас буде забезпечено медикаментами, перев’язувальними матеріалами й іншим послугами, необхідними для одужання, поліпшення стану або пом’якшення хвороб і їхніх наслідків. Окрім цього, для попередження й ранньої діагностики хвороб буде проведено офіційно рекомендовану профілактичну вакцинацію й необхідні медичні обстеження. Забезпечення зубними протезами відбувається, якщо в індивідуальному випадку з медичних причин воно є нагально потрібним.

Майбутні матері та жінки, які нещодавно народили дитину, мають право на медичну допомогу та догляд, допомогу акушерки, медикаменти, перев’язувальні та лікувальні засоби.

Додаткові медичні послуги можна отримати, якщо вони є невід’ємними для забезпечення здоров’я в окремому випадку. Це положення дозволяє компетентним органам соцзахисту задовольняти особливі потреби в індивідуальних випадках. Закон при цьому не передбачає жодних обмежень щодо типу захворювань, отже сюди може включатися лікування психічних захворювань.

Неповнолітні отримувачі соціальних послуг мають право на медичне забезпечення, яке за обсягом відповідає послугам державного медичного страхування.

5.2 Де я знайду допомогу в разі фізичних або психічних розладів?

Біженці із фізичними або психічними порушеннями, які прибули з України, а також члени їхніх сімей під час прибуття до Німеччини потребують інформації щодо безбар’єрної реєстрації, їхнього перебування, а також житла та послуг, орієнтованих на відповідні потреби. Організація консультації відповідним особам надає консультації цим людям на території всієї Німеччини. Об’єднання mittendrin e.V. розробило для цієї групи людей інформаційний сайт українською й російською мовами. Більше інформації щодо EUTB можна отримати в цьому флаєрі.

Будь ласка, звертайтеся до служби, що відповідає за вас у федеральній землі, у якій ви перебуваєте. Інформацію окремих федеральних земель для біженців із України з інвалідністю й без інвалідності, а також для осіб, які підтримують їх, можна знайти тут:

Інформація для осіб з України про медичне забезпечення в Німеччині